12 липня 2020, неділя

Особливості «карантинної журналістики» Кіровоградщини

Збільшення трафіку, падіння доходів та робота в режимі нон-стоп, ось реальність з якою доводиться стикатись журналістам Кіровоградщини під час карантину. І хоча про закриття окремих видань в області поки не йдеться, певні не надто втішні тенденції все ж вимальовуються.

 

Контент

 

Основа основ, те на чому тримається будь яке видання – тексти, відео, графіка, загалом контент, який продукує медійний ресурс, нажаль суттєво втратив у якості. За півтора місяці з моменту запровадження карантину тема коронавірусу стала не лише топовою, але й найбільш хайповою для переважної більшості інтернет-видань Кіровоградської області. За день кількість публікацій, що в тій чи іншій мірі стосуються COVID-19 коливається в межах 30-50% від загальної кількості матеріалів. А з врахуванням важкодоступні основних спікерів та вже традиційно мізерного штату журналістів, стрічки новин регіональних сайтів все більше перетворюється на збірник передруків інформації з офіційних сайтів міністерств, відомств та організацій, розбавлений хвалебними замітками про благодійні тури з роздачею масок та продуктових наборів від власників-спонсорів-«друзів» видання. Хоча варто визнати, новини про COVID-19 збирають наразі найбільше переглядів піднімаючи трафік навіть «мертвих» сайтів. 

Тим не менш, окремі видання все ж зуміли адаптуватись, при цьому не втратившись свого фірмового стилю. «Я б сказала, що у час карантину наша редакція мобілізувалась, бо коронавірусний контент треба чимось розбавляти. Тому аналітики та матеріалів у стилі журналістики рішень та споживчої журналістики у нас стало більше ніж зазвичай», – розповідає редактор інформаційного порталу «Гречка» Анастасія Дзюбак.

Саме пошук тем наразі став топовою проблемою для журналістів області. І якщо раніше ці самі теми можна було «нахапати» з новин, додавши трошки фідбеку, поговоривши з експертами чи поглянувши на подію з іншого ракурсу, то тепер робота над опрацюванням ідеї займає чи не найбільше часу, зауважує журналістка видання «Утренний город» Летиція Курята.

 

Робочий час

 

Більше половини журналістів Кіровоградщини, що взяли участь в невеличкому онлайн-опитуванні в закритій медійній ФБ-групі, зізнаються – на карантині працюють більше ніж до нього. І це при тому, що абсолютно всі видання перейшли на повністю, або частково дистанційну роботу. Простіше кажучи відправили журналістів працювати з дому. А там, як відомо, купа відволікаючих факторів (холодильник, телевізор, книжка, кіт…. ) та рідні, яким ще треба пояснити що просидіти весь день за комп’ютером це і є твоя робота.

Редактор видання «Точка доступу» Ольга Зима визнає, підлаштуватись під нові умови роботи було непросто: «Карантин суттєво вплинув на організацію робочого часу. З першого дня запровадження карантину ми працюємо з дому. І в перші тижні це був стресовий період, тому що працювати онлайн, контролювати роботу, координувати її, виявилося досить складно. Звичайно, це вплинуло і на контент сайту. Всі наші напрацювання контент-плану вмить розвіялися, а новини, статистика Covid та постійні сповіщення з робочих чатів поїдали весь час – із самого ранку й до пізньої ночі.

Змушувати журналістів виходити за межі власного дому ми не можемо, адже це означає піддати ризику їхнє життя. Тому питання зі спікерами намагаємося вирішувати в телефонному режимі або месенджерах».

 

Доступ до інформації

 

 Чи не найбільшою проблемою роботи журналістів в умовах карантинних обмежень стала поява низки бар’єрів на шляху отримання необхідної інформації. Доступ до приміщень рад, адміністрацій, медичних закладів наразі вельми ускладнений. Більше того, практично пропала можливість отримати оперативну відповідь на питання, яке виникло в момент озвучення спікерами тих чи інших тез.

«Пресслужба зазвичай озвучує питання від журналістів, але якщо чиновник відповів на це питання “для годиться”, то немає змоги сказати “стоп, мабуть, ми один одного не зрозуміли” та задати уточнююче питання. Раніше, до прикладу, і лабораторний центр, і департамент охорони здоров’я завжди були відкриті для журналістів. Зараз, або через наплив роботи і активності медіа, або через якісь обмеження сконтактуватись з ними напряму неможливо», – визнає Анастасія Дзюбак.

Обмеженнями для журналістів обертається й «турбота» від органів місцевого самоврядування. Так за день до проведення позачергової сесії на офіційній ФБ-сторінці  міськради Кропивницького з’явилось звернення від секретаря ради Андрія Табалова в якому, серед іншого, прозвучало й таке: «засідання проходитиме в закритому режимі, тому прошу журналістів та активістів поставитись із розумінням до ситуації і дивитись трансляцію онлайн». Після спроби представника ІМІ розібратись у ситуації та отримати роз’яснення, хто та яким чином встановив цей «закритий режим», для медійників зробили «поблажку» – виділили окремий кабінет в міській раді, куди виводили онлайн-трансляцію з сесійної зали. Що характерно, у тих небагатьох журналістів, які все ж вирішили особисто прийти на сесію, організація подібної «резервації» питань не викликала. А от представника ІМІ, який також є журналістом-фрілансером, в сесійну залу погодились впустити лише після заяви про намір викликати поліцію та особистого втручання прес-секретаря міського голови Кропивницького Інни Приймак.

 

Фінанси

 

Власні доходи видань від реклами  на час карантину скоротились практично у всіх видань області з представниками яких вдалось поспілкуватись. Редактори визнають – нових клієнтів практично немає, а от постійні намагаються мінімізувати власні видати домовляючись про розстрочки платежів, або й звичайний бартер. Є проблеми навіть у такого здавалось би стабільного джерела доходу як ради та адміністрації, які мають контракти на висвітлення власної діяльності з місцевими онлайн та друкованими виданнями. За нашою інформацією затримки з оплатою виконаної роботи в окремих випадках сягає двох місяців.

Тим не менш, про примусовий відпускний режим та позмінну роботу і відповідно оплату, нам на правах анонімності повідомила лише одна журналістка одного всеукраїнського видання, що має на території області власне представництво.

 

Враховуючи ситуацію з пандемією у світі сподіватись на швидке завершення карантину не варто нікому. Тож журналістам та редакторам необхідно напрацювати власну антикризову стратегію аби вижити та достойно конкурувати в нових для себе умовах. Адже хайп хайпом, а якісна журналістика завжди цінуватиметься публікою, на відміну від клікбейтних заголовків та гучних заяв «ні про що».

 

 

 

Павло Лісниченко, регіональний представник ІМІ у Кіровоградській області

Матеріал підготовлено за сприяння чи за підтримки правозахисної організації Freedom House в Україні

Особливості «карантинної журналістики» Кіровоградщини
Оцінити цей запис

elflora