29 березня 2024, п’ятниця

Я знайшла вчительку своєї мрії (ФОТО)

4 жовтня моя улюблена вчителька і класний керівник  Олена Юріівна Грицаєва, відзначала  своє професійне свято в колі рідних і близьких їх людей.  Через  переїзд до іншого українського міста, на жаль, не мала  змоги привітати її особисто букетом осінніх квітів. Однак це зовсім не означає, що ми її забули.

Скажу по щирості. Для мене перехід із початкової школи до основної  в НВО «Мрія» з Кропивницького був досить непростим.  Адже дуже звикла до вчительки, яка першою знайомила нас із шкільним життям. А потім  у ньому з’явилися нові вчителі, а десь і однокласники..

Пригадую знайомство із новим класним керівником  після  святкової лінійки, присвяченої початку навчального року –  молодою, вродливою і доброзичливою  вчителькою української мови та літератури.

Минув час – і я зрозуміла, що Олена Юріївна є тим  вчителем, про якого мріють. Вона близька мені за станом душі, бо я  теж цілком позитивна людина, яка навіть у скрутній ситуації не засмучується. не розгублюється, а продовжуєзайматися улюбленою справою. І це не все. Бо вона вчила нас поважати інших, а для мене це визначальне – мати власну думку, зважаючи на інші та приймаючи їх до уваги.  А ще я відповідальна за виконання доручень, які отримувала від старших, тому намагаюся виконати його вчасно і якісно.

Вихованню  відповідальності за будь-яку доручену справу нас вчила класний керівник. Дуже раділа, коли дізналася, що мене обрали на два роки президентом шкільного парламенту, у складі якого продовжую працювати після переобрання вже як міністр культури в цьому навчальному році.

Пригадуються подорожі з нашим класним керівником, влаштування спільних маленьких різних свят, нагородження мене як активістки шкільних справ грамотою.

Завдяки взаєморозумінню ми не тільки щось писали та читали, декламували поезію, а насолоджувались уроками української мови та літератури, мріючи  про їхнє продовження.

Перебуваючи поряд  зі своєю улюбленою вчителькою і класним керівником ми не хотіли бачити себе якимись «посередніми». Бо це означало, що людина залишається на місці, а треба рухатися тільки вперед і вгору. І лише тоді, наголошувала наша наставниця, прийде успіх.  Це було робити непросто, але ми переборювали труднощі, бо поруч була класний керівник  і вчитель моєї мрії.

Новий навчальний рік ми, семикласники, зустріли вже без свого класного керівника,  якого вважали незамінним і тільки нашим. Однак  не забули  Вас, дорога  Олено Юріівно !   Зичимо  великого успіху у житті, бо цілком заслуговуєте на нашу повагу і любов. Ми залишаємося з Вами!

 Катерина  Шутко, вихованка

гуртка «Основи журналістики» 

НВО І-ІІІ ступенів «Мрія»

Я знайшла вчительку своєї мрії (ФОТО)
10 голос[ів]

Доставка квітів у Кропивницькому