Дорадянський краєзнавець з Олександрії В. Никифоров писав, що в 1240 – 1361 роках в наших краях мешкали татари. Про випадково знайдені в посткріпосницький час залишки мусульманських лазні й мечеті в Новоархангельську над Синюхою йшлося в описі тодішньої Херсонської губернії. У “Сказаннях про населені місця Київської губернії” Л. Похилевича 1864 року згадано сліди татарських землянок у с. Кримки (тепер – Олександрівський район). У Мошориному (Знам’янщина) біля р. Бешка та в Олександрії на Інгульці знайшли 10-відерні горщики, подібні до тих, в яких у Криму зберігали зерно. Наприкінці ХІХ століття в нашому краї відкрилися і гроші Золотої Орди. Випадково на березі Синюхи біля с. Торговиці було знайдено скарб золотоординських та чеських грошей. Зокрема, до Херсонського археологічного музею тоді надійшли монети ханів Токтогу (1310 – 1311 рр.), Узбека (1313 – 1340), Джанібека (1341 – 1355), Бирдибека (1357 – 1359), Кульни (1359 – 1360), Неуруза (1359 – 1360). У радянський час виявлено два срібних дирхеми Узбека та Сарай Махрусе 1320 – 1321 рр. поблизу кургану в полі с. Маркове на Добровеличківщині, які передані до Первомайського музею.
У роки незалежності України Синьоводська археологічна експедиція на чолі з Н. Бокій та І. Козир дійшла висновку, що в с. Торговиці виявлено золотоординський комплекс (поселення, поховання, печі для посуду, лазня, водовід). Серед найважливіших знахідок стали джучидські монети. Місцеві жителі розповідали, що багато “татарських” монет знайшли під час повені. 1980 року чимало з них було втрачено, коли Синюха розмила залишки кам’яної бруківки та цегляної кладки. Торговицький монетний скарб джучидських грошей датує місцевий період розвитку містобудування, розвиток татарського військово-адміністративного центру. Мідні монети (наслідування) могли карбуватися в Торговиці. Як з ординським, так і гайдамацьким часом можуть бути пов’язані недосліджені підземні ходи, розміри яких очевидці визначають 1,5 – 3 м заввишки та 1 – 2 м в ширину.
Сергій ШЕВЧЕНКО
