Колись 22 квітня щороку на день народження Ульянова-Леніна до його пам’ятників компартійна, радянська влада із залученням громадськості, комсомольського, піонерського, жовтенятського активу клали вінки, квіти. Як згодом виявиться, багато з тих монументів спотворювали пропорції Леніна, не мали жодної культурної вартості.
Це засвідчило обстеження пам’ятників фахівцями Науково-дослідного відділу історії українського мистецтва Академії будівництва і архітектури УРСР 1961 року в процесі підготовлення п’ятитомника “Історія українського мистецтва”. Ось що йшлося в звітах, оприлюднених минулого року в журналі “Пам’ятки України” по Донбасу, де вони, значною мірою, стоять і сьогодні.
У Горлівці “дрібномасштабний” пам’ятник Леніну з грубими пропорціями не мав мистецької вартості. Те ж саме стосувалося Слов’янська, де скульптура вождя була до того ж “вирішена натуралістично і не виразно”. У Єнакієвому взагалі монумент “дискредитував (! – С.Ш.) образ Леніна, його постать порівняно з постаментом була дуже маленькою, “портретна подібність порушена”. Тож через чотири роки пам’ятник замінили. У Макіївці скульптор Страхов 1957 року спорудив радянського лідера з “постановкою ніг дещо потворною, особливо, якщо дивитися збоку… Голова відносно усієї постаті дуже велика і масивна”. Загалом, у Донецькій та Луганській областях із 90 пам’ятників у 18 населених пунктах лише за 6-а визнано певну мистецьку цінність.
Подібна ситуація була і в інших регіонах. У Рівному малоестетичного монументального Леніна спорудили “в дещо театральному русі. Без розкриття образу… пропорції порушені. Голова занадто маленька… портретна схожість спотворена”.
Тобто, або в СРСР не було професійних скульпторів і архітекторів, або вони, таким чином, вчинили “антиленінський” заколот. А сьогодні пам’ятники лідерам Компартії та СРСР стоять у найбільшій кількості на кримсько-донбасівських окупованих росіянами територіях (чеченці, дагестанці, буряти, найманці, сепаратисти виявилися “відданими” ідеям комунізму-ленінізму). І спотворюють його образ “мало естетичним”, “не вартісним” [анти?]мистецтвом.
Сергій ШЕВЧЕНКО.
кандидат історичних наук
