Про давні терористичні традиції Єлисаветграда, що йдуть ще з дореволюційної епохи, уже не раз писалося. Тепер прийшов час відслідкувати їх в останні десятиліття існування Кіровограда.
22-го березня прозвучав дуже тривожний сигнал: на площі Богдана Хмельницького під жилим будинком з кількома офісами на першому поверсі стався вибух. На щастя, без летальних наслідків, але з серйозними ушкодженнями. За свідченнями одного із мешканців трохи пошкрябаної п’ятиповерхівки, на цій міській площі вже відбувались схожі події. Це було у дев’яності роки, тоді пролунав вибух у розташованому навпроти Будинку побуту. Підрив було скоєно проти, одного з небагатьох у ті часи казино. Тоді кіровоградські події, були немов писані із кінофільму «Хрещений батько». Наш свідок говорить, що, з підривом грального закладу в його квартирі повилітали вікна. То справді був потужний вибух, що не йшов ні в яке порівняння з теперішнім, – говорить чоловік.
Приблизно у ті ж часи, було застосовано вибуховий пристрій на вулиці Декабристів біля теперішнього ресторану «Прімо Віоліно». На той час, це приміщення вважалось безгоспним. Яку мету переслідували підривники, хто вони були, чим закінчилося слідство, нам так і не вдалось з’ясувати. Тим вибухом у Кіровограді започаткувалась серія наступних.
Був випадок, коли зловмисники замінували вхід до квартири одного з керівників Кіровоградської Облспоживспілки. При відкриванні дверей стався вибух і чоловік втратив зір, а невдовзі помер. Наступний трагічний випадок, відбувся з громадсько-педагогічним діячем, екс-директором школи-гімназії №5 Віктором Громовим. Дружина Віктора Володимировича розповідала пресі про замах на чоловіка в 1997-му році, внаслідок якого загинула, ні дочого не причетна, їхня сусідка, сам Громовий тоді був поранений. Кому він став впоперек дороги і понині загадка. Рознощики всіляких чуток навіть пліткували, немов у такий спосіб, над своїм директором «пожартували» веселі гімназисти, кинувши під ноги освітянину новорічну петарду.
Дуже цікавий сюжет розкрутився близько третьої години ночі 22 жовтня 2010 року. Пролунали вибухи біля будівель обласної прокуратури, Кіровського відділу міліції Кіровоградського міськвідділу УМВС в області та біля Кіровського районного суду. Ніхто з громадян тоді не постраждав. Будівлю суду було майже не пошкоджено, у відділі міліції розбиті шибки у двох вікнах. Того дня, інтриги додав, приїзд у Кіровоград тодішнього Президента України Віктора Януковича. Відповідаючи на запитання журналістів про можливості взаємозв'язку вибухів з його приїздом до міста, Янукович сказав: «Я ніколи нічого не припускаю. Якщо хтось щось хотів мені сказати, я готовий його почути. Але якщо в такому вигляді хотіли сказати, вони будуть відповідати. Сьогодні правоохоронні органи працюють, шукають тих, хто це готував. Це такий випадок, на який ми завжди дамо відповідь».
За три послідуючі роки його правління ніхто так і не почув імен кому це було вигідно. Столичні міліціонери тільки повідомили, що терористичне начиння виготовлено було вручну й акції виконані однією тією ж самою людиною. Основна версія – хуліганство. Однак, зазначали, ще є варіант, що вибухи здійснені, «аби показати перед виборами, що в країні не все гаразд». Наступна версія: «розбірки між криміналітетом у зв'язку з виборчими перегонами». Також правоохоронці припускали, помсту міліції та суду з боку людей, які раніше притягалися до відповідальності. Політичні ж опоненти влади переконували: вибухи в Кіровограді організували представники радикального крила Партії регіонів. Це був час, коли Януковичу потрібно було показати тим самим опонентам свою міцну руку, а щойно призначеному голові ОДА, Ларіну, підтримати Годувальника і заодно протиснути на посаду головного міліціонера області, підполковника Костянтина Пожидаєва.
Єдиний раз, коли в Кіровограді знайдено зловмисників і знешкоджено вибуховий пристрій, став випадок з одним кіровоградським політиком і бізнесменом, якому нібито хтось невідомий надіслав підозрілий пакет. І хоча в цій справі вже розставлені всі акценти, затримані учасники замаху, та історія перетворилась на політизований «театр тіней».
Бомба, яка спрацювала цього вівторка, була прилаштована таким чином, щоб вибух точно вразив людину, котра знаходитиметься на східцях до юридичного офісу, або десь поряд. Правоохоронці і незалежні експерти, однозначно говорять, що вибух був радіокерованим – адже «пекельна машинка» спрацювала саме в потрібний для злочинців момент. Отже, хтось спостерігав за жертвою з безпечної віддалі. Хтось завчасно знав, що потрібна жертва обов’язково з’явиться там. Виходячи з логіки, зрозуміло, що зловмисники знали час, коли жертва прийде у визначену точку, тому спостереження могло вестись не один день, а може й тиждень. Це говорить, про серйозність і професійність, тих хто скоїв цей підрив.
Хто ж той постраждалий? Чоловіка на якого скоєно замах, «кримінальним авторитетом» першими назвали місцеві, зорієнтовані на колишніх регіоналів ресурси. Далі думку підхопили й інші ЗМІ. Наші мультимедійні засоби посилаються на якісь свої джерела в надрах МВС. Пізніше, одночасно у двох інтернет-виданнях анонімне джерело з правоохоронних органів повідомило: «Замах не вдався, Віктор Клименков («Клим») лише отримав поранення, на автівці його доставили в обласну лікарню». Виходить, що правоохоронці (поліція) через «кротів» зливають конфіденційну інформацію представникам другої за древністю професії?
Не зовсім зрозуміло, чому обрали саме такий спосіб розправи. Це вже другий замах на життя цієї людини – кілька рoків тoму йoгo пoзашляхoвик oбстріляли з АКМ, тоді йому теж пощастило вижити.
У секторі комунікації ГУ Національної поліції в області заявили, що не вважають вибух «ні терoристичним актoм, ні прoявoм сепаратизму», подію кваліфікували як замах на вбивство двох і більше осіб. Виходячи з того, що в напруженій світовій терористичній загрозі, Українській політичній кризі і ростом криміногенної ситуації – правоохоронці разом із СБУ зацікавлені в тому, щоб якомога скоріше знайти винних у цьому злочинні. Також, враховуючи те, що подія сталася вдень, в центрі міста, де купа свідків і відеокамер, а працівників поліції має бути достатня база доказів, для пошуку підривників. Тому, на відміну від попередніх вибухів, в цьому разі є всі шанси, аби знайти і притягнути до відповідалності тих, хто так сміливо переступив через букву закону.
«Приватний детектив»
