15 жовтня 2014 року в стінах Кіровоградського обласного художнього музею відбувся вечір пам’яті історика-краєзнавця, музейника, гармаша Чорноліської сотні Чорноліського куреня Буго-Гардівського округу українського козацтва, бійця 42-й батальйону територіальної оборони Віктора Голого (1981-2014), який віддав своє життя, захищаючи незалежність України у боях на сході нашої держави. Про це повідомляє Златопіль з посиланням на прес-службу Кіровоградського обласного художнього музею. Віктор Голий не дожив лише місяць до свого 33-річчя, загинувши 28 серпня біля міста Дебальцеве під час виконання бойового завдання, героїчно захищаючи відхід своїх побратимів, що потрапили у засідку. Коли людина залишає цей світ, особливо коли йде передчасно, загинувши на злеті, після неї залишається потужне відлуння, яке для найближчих людей, родини, зазвичай постає у вигляді особистих речей та спогадів про перший крок, перше слово «мама», перший поцілунок… Для нас, колег і друзів Віктора, таким відлунням, серед іншого, є його історико-краєзнавчі дослідження та нариси, археологічні розвідки, розроблені ним туристичні маршрути рідною Знам’янщиною. Його захоплення історією козацтва та національно-визвольних змагань 1917-1922 років мало не лише академічний характер, а й слугувало підґрунтям для формування життєвої позиції та переконань. Своїм життям і своєю героїчною смертю він довів, що гасло героїв Холодноярської Республіки «Воля України – або смерть!» для нього було наповнене реальним змістом. На вечорі пам’яті були присутні найрідніші для Віктора Голого люди – батько Анатолій Миколайович і мати Олена Григорівна. Жоден з учасників заходу не залишився незворушним під час їхньої, сповненої болю і туги, розповіді про сина. Час для них зупинився, вони до сих пір не можуть змиритися із втратою, і навряд чи змиряться в майбутньому, адже батьки не повинні ховати своїх дітей. Яскравим вшануванням пам’яті Віктора Голого став відеофільм про його життєвий та професійний шлях, створений спільними зусиллями земляків Героя – журналістки Оксани Войчишиної та Тетяни Кулик – директора міського краєзнавчого музею м. Знам’янки, в якому Віктор у 2010-2013 роках працював на посаді методиста з питань туризму. Не стримуючи емоцій, ділилися своїми спогадами про Віктора Голого: Тетяна Кулик – директор міського краєзнавчого музею м. Знам’янка, Олег Бабенко – директор Державного архіву Кіровоградської області, голова Обласної організації Національної спілки краєзнавців України, Ірина Козир – кандидат історичних наук, доцент, заслужений працівник освіти України, проректор з науково-педагогічної роботи Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка, Олександр Чорний – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України факультету історії та права Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка, Юрій Майборода – голова Знам’янського міського осередку Всеукраїнського Об’єднання «Свобода» та інші. Всі учасники заходу зійшлися на думці, що ніхто і ніщо не зможе компенсувати втрату, втамувати біль рідних і близьких, але єдиною втіхою може слугувати те, що після Віктора Голого залишився його син Мирослав, який, будемо сподіватися, у майбутньому продовжить справу свого героїчного батька, долучившись до відродження України.
