Перейменування Кіровограда – це питання національної безпеки. Наразі місцева влада, яка «знаходиться під контролем місцевий проросійських олігархів», чинить шалений опір будь-якій українській назві. Про це під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі заявила Ольга Кирилюк, доцент кафедри української мови, Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В.Винниченка. Про це пише портал "Українського кризового медіацентру"
Ірина Малик, голова ГО «Спільна Дія», координатор ініціативи «Українському місту-українську назву» наголосила, що необхідно якнайшвидше завершити процес з перейменуванням Кіровограда.
«Це може бути будь-яка українська назва: Інгульськ, Кропивницький, Златопіль тощо, головне, щоб це не була комуністична або імперська назва», – пояснила вона.
Пані Малик зазначила, що закон про декомунізацію [Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» – прим. УКМЦ] породив ризики повернення до колоніального минулого. Аргумент про фортецю святої Єлисавети не витримує жодної критики, адже вона була побудована як російське військове формування.
«У стінах фортеці святої Єлисавети здійснювався військовий трибунал над козаками. […] Там була здійснена найсумніша військова операція – знищення Запорізької Січі. Тоді були знищені державні інституції та місцеве самоврядування, зараз на сході робиться те саме», – наголосила пані Малик.
«Такі «видатні єлисаветградці» як Кропивницький, Винниченко, брати Тобілевичи, – вони відбулися не тому що імперія їм допомогла, а всупереч цій імперії. Говорити про «золоту добу Єлисаветграду» у культурі – все одно, що дякувати Сталіну за «Розстріляне відродження», – переконаний Олександр Ратушняк, доцент кафедри української літератури, Кіровоградський державний педагогічний університет.
Він висловився за назву Златопіль, адже вона є компромісною, недражливою назвою, яка зможе примирити усі сторони. Таку саму думку поділяє Григорій Клочек, доктор філологічних наук, вчений-літературознавець. Він зазначив, що назва Златопіль має найменше аргументів «проти», а також є милозвучною для знавців мови.
Юрій Митрофаненко, кандидат історичних наук, «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинський», наголосив, що рішення – за Верховною Радою, вона має прийняти відповідальне рішення, адже місцева влада робить усе можливе, аби уникнути українських назв та очорнити історичні постаті, на честь яких пропонують назвати місто. Наразі у профільному Комітеті ВРУ є сім можливих назв.
