Учора, 18 вересня, в Олександрії поховали військовослужбовця Національної гвардії України Ігоря Ткаченка, який помер в зоні проведення АТО, передає Моя Олександрія.
Прощалися з військовим біля його рідного будинку в мікрорайоні Перемога. Віддати останню шану бійцеві прийшли родичі, друзі та просто небайдужі патріоти.
Були присутні керуючий справами виконкому Володимир Чеботарьов, депутат міськради Володимир Дожджанік, т.в.о. військового комісара Олександрійського військкомату Олександр Кашкевич. Військовослужбовці місцевої частини організували живий коридор з національним прапором, на червоній подушечці закріпили президентську медаль покійного "Захиснику Вітчизни". Після відспівування, бійця поховали на Верболозівському кладовищі.
Ткаченко пішов з життя вночі 14 вересня в Маріуполі, в розташуванні військової частини 3057 Нацгвардії України, де ніс службу. Згідно з медичним висновком, смерть викликав набряк мозку.
За словами тещі покійного Ельвіри Родіонової, за 3-4 дня до смерті Ігор погано себе почував. По телефону скаржився на носову кровотечу, боліла голова, стався крововилив в око. Потім здоров'я нормалізувався. І раптом несподівано прийшла страшна звістка. У Ігоря залишилися мати Олена, батько Валентин, старша сестра Вікторія, дружина Анастасія та дочка 2,5 років Соломія.
[widgetkit id=1374]
Теща зазначила, що Ігор пішов у АТО добровільно і про причини не розповідав:
"В армію він пішов за внутрішнім бажанням, ніколи не пояснював навіщо і ні з ким не радився".
У той же час друг покійного, художник Сергій Гресь розповів, що піти в АТО Ігор вирішив заради дочки:
"Він говорив, що пішов, щоб дочка ним пишалася, щоб потім раптово від неї не почути: "Папа, а де ти був в це час?"
Родичі згадують Ігоря як добру людину, який обожнював робити сюрпризи. Любив дарувати подарунки і квіти. Товариш по службі з позивним Док охарактеризував товариша як відданого друга.
Ткаченко Ігор Валентинович народився в 1994 році в Олександрії. Закінчив школу при коледжі менеджменту, потім – ПТУ №17. Працював експедитором. Воював з весни 2015 року, отримав поранення в стегно в Широкіно, за Указом нагороджений медаллю "Захиснику Вітчизни". З квітня 2016 року року служив на контракті в Національній гвардії України. Перед смертю чекав переведння в Дніпропетровськ, в конвойну службу. 14 вересня 2016 року помер в Маріуполі.
