Переселенка з окупованої Горлівки, тікаючи від обстрілів, разом із шістьма дітьми знайшла прихисток на Кіровоградщині. Наймолодшому – три роки, а найстаршому одинадцять. За час окупації, родина пережила неабиякі випробування і вже на мирній території їх чекає тривала реабілітація. Про шість маленьких сердець, які дивом вирвались із зони АТО, пише Златопіль.
29-го вересня, пізно ввечері, радник мінсоцполітики з питань вимушених переселенців Валентина Кулачко отримала тривожний дзвінок. Жінка в своєму телефоні почула голос багатодітної матері, яка з окупованої бойовиками території вже їхала в напряму Кропивницького.
– Коли я підняла телефонну трубку, я почула плач, одразу зрозуміла, що це дзвінок з Донецької чи з Луганської області. Що до нас їдуть мої земляки, адже я сама – вимушена переселенка з Луганщини. Розмовляючи, я почула, що психологічний стан мами дуже надламаний. Через кожні півгодини я намагалася з нею вести розмову про те, що ми в Кропивницькому чекаємо на неї і її дітей, що не залишимо на вулиці і забезпечимо усім необхідним. – говорить радник з питань ВПО Міністерства соціальної політики в Кіровоградській області Валентина Кулачко
За два роки бойових дій, у матері шести дітей Ольги Магазінової, не було бажання виїжджати на мирну територію. Щоб вижити, вона разом зі своїми дітьми ховалась у підвалі. Та останній обстріл змусив покинути свої оселі
– На одному з підприємств, між цехів де зберігалась селітра, впав 152-міліметровий снаряд. По місту завили сирени і почалась евакуація. Був вибір їхати на Красноармійськ, Харків, Дніпропетровськ, Кривий Ріг і Кропивницький. Ми сіли і поїхали – говорить переселенка Ольга Магазінова
Діставшись до Кропивницького, родину розмістили в готелі «Турист», а згодом перевели до лікарні, щоб медики змогли обстежити всіх членів родини. Жінка говорить, у дітей почали проявлятись поствоєнні синдроми. Як тільки чули гучний звук, падали на землю, або ховались під ліжко. Психологи говорять, що реабілітація після таких травм може тривати від кількох місяців до кількох років.
[widgetkit id=1393]
За десять днів в селі Шестаківка районною владою було знайдено приміщення у колишньому дитячому гуртожитку. Туди прямо з лікарні й перевезли родину. До приїзду багатодітної сім’ї селяни підготували двоповерхові ліжечка, продукти, шкільне приладдя та іграшки. Умовами тимчасового проживання переселенка Ольга Магазінова задоволена. В найближчі кілька днів молодші діти підуть до садочка, а старші – до школи.
– Я залишаюся тут, щоб діти ходили в школу, в садок, щоб вони більше не чули війни – говорить переселенка Ольга Магазінова
В грудні цього року, для вимушених переселенців, в Новгородці планується запуск нового гуртожитку. Радник міністерства соцполітики, обіцяє, що ця родина, буде першою в списку на отримання бажаної кімнати.
