Сьогодні о 12-30 на площі Героїв Майдану військовослужбовці, волонтери, небайдужі кропивничани, родичі та близькі загиблих, полонених та зниклих безвісти бійців зібралися, аби вшанувати пам'ять загиблих та полонених два роки тому під Дебальцевим спецпризначенців, загиблих воїнів з Кіровоградщини, яких забрав лютий 2015 року.
Страшного лютого 2015 року Кіровоградщина втратила в боях 11 своїх синів: Євген Шверненко, Віталій Іскандаров, Ігіт Гаспарян, Вадим Харті, Микола Бутенко, Жук Олег, Кучер Валерій, Музика Артур, Тельнов Євген, Покрищенко Микола, Юрій Бутусов, Віталій Федитник. Ще 4 біці – зниклі безвісти: Олександр Яремчук, Зіноватій Віталій. Рубан Дмитро, Бадіченко Станіслав. Невизначеною залишається доля військового треттього полку Романа Рикалова.
Саме сьогодні виповнюється рівно 2 роки, як потрапили в полон кропивницькі спецпризначенці Сергій Глондар та Олександр Коріньков. Рідні та близькі полонених не вірять, що влада докладає усіх зусиль і не може їх визволити з полону.
– Ми зібралися на цій площі, щоб нагадти владі, нагати усім нам, що потрібно не торгуватися з ворогом, а докласти усіх зусиль, аби наші полонені повернулися додому. – зазначив волонтер Андрій Дяченко.
Панахиду за загиблими відслужив єпископ Кропивницький та Голованівський Марк.
– Ми, християни, віримо, що після "зими", після нашої смерті, настає весна вічна, де немає випробувань, хвороб і скорбот. – звернувся до присутніх опісля панахиди владика Марк. – Ця страшна війна багатьох молодих людей із самого "літа" їхнього життя через "зиму" провела у вічну весну. І ми просимо Бога, щоб перебуваючи там, вони далі виконували цей світлий обов'язок боронити і захищати кожного з нас.
[widgetkit id=1442]
Перед присутніми взяли слово близькі загиблих та зниклих безвісти воїнів. Часто говорити заважали сльози.
«Я сестра зниклого чоловіка, військового, як на мене, героя. Не буду розказувати як нам важко. Просто хочу подякувати вам за те, що ви прийшли. І звернутися до тих, хто цього не зробив. Прийшли небайдужі люди, знайомі, друзі. Однак нас не дуже багато. Я хочу сказати всім, що війна є… Хочу, щоб кожен у серці знайшов частинку доброти, поваги і розуміння. Хлопці гинуть, а крім рідних цього ніхто не бачить… Якщо кожен із нас знайде сил сказати собі це в голос, то це буде наскільки гучний крик душі, що нас почують. Згадайте всі, що ми українці, ми маємо бути сильними і підтримувати одне одного», – цитує "Гречка" сестру зниклого бійця Олександра Яремчука Людмилу.
Пам'ять загиблих вшанували хвилиною мовчання. Закінчили зустріч виконанням гімну України.
Фото – Златопіль
