Наркозалежні «легко» знаходять гроші на чергову дозу, однак коштів придбати новий шприц бракує. Тому один шприц може «служити» для введення кількох ін’єкцій кільком споживачам наркотиків. Після використання наркозалежні так і залишають шприці з голками у громадських місцях. Якщо такий шприц потрапить в руки дитини, може трапитися біда, адже рівень занесення інфекції зростає. Що роблять громадські активісти та медичні працівники задля уникнення цієї ситуації в Кіровоградській області – спілкуємося з нашими експертами.
Костянтин Данильченко, в.о. виконавчого директора КОВ ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ»:
– Як ви гадаєте, що необхідно робити, щоб уникнути вищеописаної проблеми?
– По-перше, необхідно відкривати пункти обміну шприців з їх подальшою утилізацією. По-друге, виділяти кошти з місцевих бюджетів на придбання шприців. Споживачі наркотиків приносять у пункти використані шприці, взамін отримують нові. Так можна убезпечити споживачів ін’єкційних наркотиків від розповсюдження інфекційних хвороб – гепатиту та ВІЛ-інфекції. А також попередити залишення використаних шприців у місцях знаходження людей – на тротуарах, дитячих майданчиках у місцях відпочинку.
– Аби прискорити вирішення цього питання в регіоні, знаємо, що організація, яку ви представляєте, зробила дієві кроки. Розкажіть про них.
– Зараз в області ін’єкційний шлях передачі ВІЛ на другому місці. Отже, саме держава та місцева влада має впливати на профілактику передачі ВІЛ-інфекції ін’єкційним шляхом. Тому ми робили акцент на отримання саме бюджетного фінансування на програми обміну шприців. До цього часу випадків такого фінансування в області не було. Тому бюджетне фінансування програми обміну шприців на Кіровоградщині здійснено вперше, що є прецедентом та позитивним досвідом для інших районів та міст Кіровоградщини.
З пропозицією бюджетного фінансування ми звернулися до Олександрійської центральної районної лікарні. Головний лікар Олександрійської ЦРЛ Валентина Гарагуля пішла на співпрацю. Їй відома ситуація з епідемією ВІЛ/СНІДу на Кіровоградщині, тож програми зменшення шкоди – це один із реальних механізмів та позитивних світових практик.
Така взаємодія громадськості і медичних закладів є важливою в рамках соціальної підзвітності влади. Крім того, є розуміння проблеми та активна співпраця в цьому напрямку з директором департаменту охорони здоров’я Кіровоградської облдержадміністрації Олегом Рибальченком. Зокрема, під час регіональної робочої групи з питань оцінки діючої обласної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки та обговорення підготовки до написання регіональної програми на 2019-2023 роки було озвучено необхідність реального фінансування програми та заходів направлених на подолання епідемії ВІЛ/СНІДу в області.
Валентина Гарагуля, головний лікар Олександрійської центральної районної лікарні:
– Чому ви долучилися до допомоги пункту обміну шприців?
– Наша лікарня надає допомогу дуже великій кількості населення, як району, так і міста. Іноді до нас звертаються із сусідніх районів – Петрівського і Світловодського. І, на жаль, оскільки ми знаходимося на трасі, багато пацієнтів потрапляє із травмами, або ж не обстеженими. Ми зустрічаємося із ВІЛ-інфікованими, а останній час – це ВІЛ і ТБ. Ми розуміємо, що цим людям необхідно допомагати, тому ми долучилися.
– Чи вважаєте ви, що медики також мають долучатися до таких соціально важливих заходів?
– Я вважаю, хто-хто, а медичні працівники і організації, які покликані лікувати, виховувати і надавати соціальну допомогу в першу чергу повинні брати участь в такому заході. І не одноразово, а тримати на контролі і при будь-якій можливості долучатися. Я розумію, що ми також біднуваті. Але цим знедоленим людям також потрібна допомога.
– Шприці були закуплені за бюджетні кошти. Чи заплановані такі заходи на 2018 рік?
– Ми постараємося обов’язково. І такі кошти, на жаль, з чистого бюджету ми виділити не можемо. Але в нас є спецфонд, де в нас ідуть кошти за оренду, профогляди. З них ми зможемо виділити кошти на наступний рік.
– Що ви можете сказати про заходи зменшення шкоди?
– Нові технології по введенню хворих наркоманів, все ж таки дають позитивні результати. Я дивлюся по результатам роботи нашого «Ковчега», громадської організації, то все-таки значний відсоток людей повертаються до нормального способу життя. Вони, як ми говоримо, люди з обпеченими душами, але вони все одно нормально адаптуються в соціумі, деякі повертаються до своїх сімей. Тому ці заходи робити необхідно. Те, що зараз йде замісна терапія в обласному наркодиспансері і в нашому, Олександрійському, бачу по наших пацієнтам і деяким знайомим. Вони починають працювати, повертаються у сім’ї. Тож заходи значно позитивні, над ними потрібно працювати і розширювати.
– Чи вважаєте ви, що це доцільний шлях подолання зараження соціально-небезпечними хворобами?
– Це один із значних методів попередження для тих, хто розуміє і користується цими пунктами. Звичайно, так.
– Чи важлива взаємодія закладів охорони здоров’я із громадськими об’єднаннями?
– Я 18 років головний лікар, тричі була депутатом обласної ради. Я цьому питанню завжди приділяю велику увагу. У нашому районі активно працює лікарняна каса – благодійна організація, яка нараховує більше 7 тисяч жителів району. Ми маємо можливість на мільйон гривень додатково безкоштовно пролікувати цих людей. Тому роль громадських організацій дуже велика і актуальна.
Анатолій Тримбач, голова правління БО «Шлях до життя»:
– Розкажіть про пункт обміну шприців, що діє на базі вашої організації
– Пункт обміну шприців ми відкрили два роки тому за підтримки губернатора Андрія Коломійцева. Наша організація не вперше працює з наркозалежними. Так сталося, що на наркотики наркозалежні віддають останні гроші, а на шприці у них коштів не має. Тому вони коляться одним шприцем втрьох чи вп’ятьох. Так розносять ВІЛ і гепатити.
– Скільки людей користуються його послугами?
– До нас звертається приблизно 50 наркозалежних. Вони нам приносять використані шприці, а ми даємо нові. Ще у нас серед наркозалежних з’явилися волонтери. Вони ходять у під’їздах і парках, збирають шприці й приносять нам пакетами. Ми потім ці шприці здаємо на утилізацію і отримуємо в замін інші.
– Як змінилася ситуація в районі відтоді, як ви запровадили таку активність?
– Чим далі, тим більше до нас звертаються. Ми щороку прибираємо місцевий парк. Там завжди повно шприців. У деяких місцях завалено шприцами так, що землі під ними не видно. Коли ми прибирали торік, моя семирічна племінниця знайшла шприц, взяла і біжить до мене: «Дивися, я шприц знайшла»! А в ньому кров ще не засохла… Це добре, що я побачив і сказав викинути. А якщо на прогулянці його підніме мала дитина, то вона може той шприц покрутити в руках, покласти в карман, вколотися голкою. Вважайте, гепатит С, як мінімум вона отримала. Цю ситуацію потрібно змінювати, над чим ми і працюємо.
– Чи уже використані шприці, закуплені Олександрійською центральною районною лікарнею?
– Ми вже використали майже всі шприці. Їх було придбано на понад 10 тисяч гривень.
– Як ви плануєте співпрацю в подальшому у цьому напрямку?
– Ми співпрацюємо з районною лікарнею. Тож думаю, далі будуть теж суттєві результати.
Довідково: Кіровоградське обласне відділення Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» здійснює свою діяльність щодо налагодження соціальної підзвітності влади в рамках проекту «Кіровограду – соціально підзвітну медицину» за підтримки МФ «Відродження».
Матеріал підготувала Вікторія Семененко, PR-менеджер КОВ ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ»
Ілюстрація – uk.shram.kiev.ua
