16 грудня у Петрівській виправній колонії управління ДПтС України в Кіровоградській області (№49) відбулася приємна подія. Засуджений Дмитро виявив бажання зареєструвати шлюб з Євгенією не зважаючи на незвичайне місце для реєстрації такого важливого кроку. Про це Златополю повідомили у прес-службі УДПтС України в Кіровоградській області. Привітати їх з важливою подією у житті прийшли працівники установи. Присутні побажали нареченим, щастя, любові, здоров’я, удачі, а найголовніше – виконання їх найзаповітніших бажань. Реєстрацію шлюбу здійснила начальник відділу Державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Петрівського районного управління юстиції у Кіровоградській області Марія Онищенко.
У свою чергу, молодята подякували співробітникам установи та представникам РАЦСу за те, що втілили їх мрію, про створення сім’ї, в життя. На запитання одній із наречених: «Де вона познайомилися з чоловіком?» вона відповіла: «Пропозицію руки та серця отримала в одному з листів від коханого. Ні хвилини не вагаючись я відповіла так, адже я його кохаю, а в коханні слід бути поруч і в біді, і в радості…»
Одруження навіть за гратами – це дуже добре, вважає начальник Петрівської ВК №49 полковник внутрішньої служби Едуард Кущ. Середній вік засуджених – 30 років. І всім їм хочеться тепла і дуже важливо знати, що хтось там, за парканом з колючим дротом, на них чекає. Комусь вони потрібні. У колонії зауважили, що після шлюбів більшість із засуджених намагаються чимдуж наблизити дату виходу на волю. Вони краще працюють і менше порушують дисципліну. Та й за допомогою законних дружин засуджених простіше привчити до порядку.
Як свідчить статистика реєстрація шлюбу, коли одне із наречених перебуває в місцях позбавлення волі, в Петрівській виправній колонії (№49) проходить не вперше. Як зазначає виконуючий обов’язки заступника начальника із соціально-виховної та психологічної роботи – Роман Сафонкін, шлюб взятий за гратами позитивно впливає на засуджених, сприяє їх скорішому становленню на шлях виправлення, що в свою чергу є першим головним кроком до правомірного життя після звільнення з місць позбавлення волі. Також цей крок, стає вагомим аргументом у ресоціалізації засуджених та допомогає їм швидше пристосуватись до суспільного життя в майбутньому.
