Для моїх спірозмовниць, які зустрічають цьогорічне весняне свято з посмішкою на обличчі та творчими мріями, які мають обов’язково здійснитися, вже давно зроблено життєвий вибір.
Вони належать до кропивничан, поряд з якими теплішаєш серцем і душею, хочеться спілкуватися, збагачуватися позитивними емоціями і водночас новими знаннями. А до того вони є цікавими людьми, якими бажаю залишатися й надалі у своєму багатому на зустрічі та знахідки людьми.
Вже давно здобула прихильність шанувальників своїм пильністю в роботі визнаний майстер вітчизняного килимарства та образотворчих інтерпретацій в старовинній техніці ткацтва моя давня знайома Валентина Яківна Добровольська – член Національної спілки майстрів України, цьогорічна лауреатка обласної премії Якова Паученка в номінації «Декоративно-прикладне мистецтво». А ще вона знана активною участю у всеукраїнському проекті «Ткана Україна», численними персональними виставками обласного та всеукраїнського рівнів, успішними презентацями творчого доробку.
За велику волонтерську діяльність нагороджена медаллю « За жертовність та любов до України»
Місце мого народження – Молдова, – каже про себе майстриня.– Однак
вже багато років живу в на Україні, яка багата гарними і щедрими на добро людьми, які тягнуться до світу прекрасного. По-материнськи щиро радію першим і вже вагомим успіхам своєї дочки Олени, яка з дитинства полюбляла жовте сонечко малювати, різні фігурки, схожі на геометричні: кола, квадратики, трикутники. А ще шила для ляльок одежину різнобарвну. І від цього заняття до душі мала насолоду більшу аніж гратися з ними на відміну від своїх маленьких подружок. Створивши власний мистецький світ, зуміла виробити в ній вміння і навички, відкрила перед нею ще у ранньому дитинстві світ Доброти, любов до пензлика в руках та дивосвіту мистецтва, «заселеного» чарівними лініями і кольорами, відчуттям неперевершеної краси навколишнього світу.
Взявши за приклад неспокійну вдачу рідної матусі, яку дуже любить і захоплюється її творчістю, Олена Добровольська теж ладна годинами просиджувати за своїм ремеслом. А якщо бути точним, то її захоплення мистецтвом – то справжнісінька творчість, від якої геть не відчуваєш втоми або внутрішнього роздратування.
У мене було багато захоплень та уподобань в дитинстві,- розповідає
Олена. – Закінчила музичну школу № 1 та Дитячу художню школу ім. О.О.Осьмьоркіна, а ще – Кіровоградську гімназію № 5 імені Т.Г.Шевченка зі срібною медаллю, Малу Академію Наук та мистецький факультет місцевого педагогічного університету імені Володимира Винниченка. За роки навчання була учасником та дипломантом обласних і всеукраїнських виставок. Навчалася у Національній академії підготовки кадрів культури і мистецтва.
Щиро вдячна за здобуті мною знання з малюнку, живопису, графіці, композиції, кольорознавству викладачам вишу: Ларисі Володимирівні Гарбузенко, Ользі Анатоліїївні Пумгіній, Наталії Петрівні Федоренко, а також завідувачу кафедри образотворчого мистецтва Тетяні Миколаївні Стрітьєвич, у якої писала дипломну роботу:
” Розвиток організаторських здібностей мйбутніх учителів образотворчого мистецтва”.
Недавно мав змогу ближче познайомитися із творчим доробком молодої майстрині. Вдивляюся в портрети незнайомих мені людей, радію витонченим натюрмортам, пейзажним роботам, сповнених світла й повітря, гармонії кольорів, які вона майстриня доречно поєднує у своєму творчому доробку. Зацікавлюють виготовлені нею власноруч вироби з полімерної глини, натуральної шерсті, бісеру та епоксидної смоли, зразки комп’ютерної графіки та сучасного напряму: боді – арту: мехенді (малювання на тілі). А головне – відчувається в роботах майстрині ліричний настрій, гармонія кольорів, які вона уміло поєднує у своїй багатовимірній творчості.
Слухав я своїх співрозмовниць з надією на те, що цієї весняної зимової днини вони збагатять творчу палітру Кіровоградщини новими мистецькими роботами, бо без світу прекрасного себе не уявляють.
Анатолій Саржевський
Фото автора
