Астрологічні прогнози, захисні амулети, тарологи, закон карми, корінь мандрагори або лялька вуду — це лише незначна частина вірувань людей, які схильні до так званого магічного мислення. Згадайте, як у дитинстві ми плювали через ліве плече, щоб відігнати неприємності, коли жіночка з порожнім відром або (ЖАХ!) чорна кішка переходили дорогу. Або як раділи, знайшовши квіточку бузку з п’ятьма пелюстками!
З часом та набуттям досвіду ми припиняємо вірити в такі наївні нісенітниці. Але не всі. Для декого передбачення ворожки, екстрасенса або магічного шару є істиною, яка і формує лінію поведінки в різних життєвих ситуаціях.
Наче й нічого поганого в тому, що людина не мислить логічно, а перекладає відповідальність на потойбічні сили. Але насправді небезпека є. Яка саме, кореспондентові сайту Златопіль розповіли психолог-консультант психологічної майстерні «Інсайт» Яніна Данильченко та психолог Українського центру томотерапії Антон Покалюхін.
То ж в чому, Яніно й Антоне, полягає сутність магічного мислення?
Яніна: Магічне мислення — це сукупність вірувань людини в те, що світ може змінюватися через думки, які є матеріальними. Що за допомогою думки можна завдати людині шкоди або вилікувати, що певні ритуали або надприродні сили здатні змінити реальність.
Мабуть, коріння такого мислення у прадавніх часах, коли люди думали, що за допомогою якихось магічних дій можуть вплинути на сили природи…
Яніна: Так, магічне мислення існує стільки ж, скільки існує Homo sapiens. Адже на зорі цивілізації люди не знали наукового мислення, не знали, як влаштований світ, тому вони мали власні думки з цього приводу. Також таке мислення притаманне маленьким дітям, адже у них відсутній досвід. Ми всі в дитинстві фантазували, що можемо якось вплинути на довкілля. У моєму дитинстві, наприклад, був випадок, коли я звернулася до якогось «надприродного» дядька, який керує погодою, і попросила вплинути на «погану» погоду. І раптом хмари зникли, засяяло сонце — і я повірила, що хтось вміє керувати погодою. Але, на жаль, іноді дорослі люди продовжують вірити, що хтось може керувати певними явищами.
Чому деякі люди схиляються до магічного мислення?
Яніна: Існує думка, що такі люди погано інформовані або мають недостатній рівень інтелекту. Але це не так. Багато високоінтелектуальних людей схильні до магічного мислення. Наприклад, підприємець і винахідник Стів Джобс до останньої хвилини вірив, що рак можна вилікувати за допомогою голкотерапії та дієт.
Хоча в таких випадках варто піти в лікарню і пройти курси хіміотерапії або погодитися на хірургічне втручання і ймовірно жити далі…
Яніна: Магічне мислення дає людині впевненість, що проблему можна вирішити легше, не треба напружуватися, приймати якесь важке рішення. Усе має відбутися саме собою. Це знімає з людини відповідальність за прийняття важливих рішень.
Певно, це відгомін дитинства, коли ми звикли перекладати вирішення важких питань на дорослих?
Яніна: Є хтось, хто володіє таємним знанням, і він може підказати людині, як змінити свої думки, щоб, наприклад, вилікувати хворобу. Але це неправда, і люди таким чином мають потім більше проблем, принаймні я знаю про це зі своєї практики. Люди з тривожними розладами йшли до «бабок», астрологів, нумерологів, а поверталися потім у ще гіршому стані. Відбувалася так звана ретравматизація, і доводилося виправляти ще й похід до ворожки, який добряче вдарив по психіці.
Але ж є досвід друзів, знайомих, яким допомогло відвідування «спеціалістів з надприродного».
Яніна: Ефект плацебо ніхто не відміняв: якщо після шепотіння «бабок» легшало — то це самонавіювання. Але це допомагає на короткий час, адже проблема залишається і пізніше знову дається взнаки.
Антон: Я вважаю, що ефект плацебо переоцінений. Дійсно, комусь може стати легше від того, що він поспілкувався з якоюсь людиною. Але навряд чи це може зменшити симптоми захворювання або взагалі вилікувати. І ми повинні відкидати досвід знайомих, яким допомогла якась ворожка. Можливо, їм соромно визнати, що ніхто насправді їм не допоміг і що вони дарма витратили гроші, час, нерви.
Коли ми говоримо про магічне мислення, то альтернативою є щось доказове, мають бути факти. Ми найчастіше не знаємо всієї картини, не знаємо того, як конкретно лікувався хворий. Можливо, і ефекту плацебо насправді не існує, адже ми не можемо перевірити слова людей. А якщо вони просто обманюють?
У тяжкохворих магічне мислення проявляється особливо гостро, адже у відчаї люди здатні повірити в будь-що.
Антон: Магічне мислення — це віра в те, як влаштований світ, який не має нічого спільного з реальністю, наукою та доказовістю. Наприклад, дуже багато онкопацієнів вірять у те, що хвороба у них виникла через образи або погані емоції. Але наукові дослідження доводять, що це точно не так. І зовнішній вплив на розвиток пухлини є переоціненим у суспільстві.
І якщо у звичайному житті немає значення, у що людина вірить, то для онкопацієнта відіграє вирішальне значення, адже саме такі пацієнти часто схиляються до альтернативної медицини. А з наукових досліджень відомо, що ці хворі часто відмовляються від традиційної медицини і, на жаль, помирають. Тому в пацієнта з магічним мисленням гірші прогноз і шанси на одужання. Буває людина з прекрасним прогнозом (адже в сучасному світі вилікуватися від раку реально), але постійно сумнівається, втрачає час. І це збиває з правильного шляху.
Яніна: Якщо говорити про психічнохворих, то їх теж прийнято водити до ворожок, виганяти бісів. Я нещодавно була на семінарі, де психіатр розповідав, що лікування людини з проявами шизофренії на початку хвороби має хороший прогноз. При своєчасному лікуванні вона має шанс повернутися практично до того стану функціонування, на якому була раніше. А якщо ходити по ворожках і екстрасенсах, то прояви, звісно, можуть на деякий час згаснути, але під час наступного рецидиву допомогти людині вже майже неможливо.
А якщо це розглядати як допомогу при традиційному лікуванні? Якщо людині так легше переживати хворобу, то хіба від цього може бути гірше? Наприклад, якщо людина знаходить заспокоєння в молитвах?
Антон: Релігію я б узагалі виокремив. Релігійні вірування для людини — дуже гарний ресурс не лише упродовж лікування онкології, а й протягом психотерапії. Не маю нічого проти релігії, якщо тільки духовний наставник людини не відмовляє її від лікування. Я бачив літературу, в якій написано, щоб люди відмовлялися від хіміотерапії, бо вона вбиває. Якщо духовник підтримує їх на шляху лікування, говорить, що це просто життєві випробування, і морально підтримує — то це тільки плюс.
Яким чином можуть допомогти чи нашкодити рідні онкохворого пацієнта?
Антон: Трапляються ситуації, коли самі пацієнти свідомо йдуть на традиційне лікування, а рідні наполягають на альтернативному лікуванні. Правила як для пацієнта, так і для рідних однакові: варто цікавитися, які існують протоколи доказової медицини лікування. І це допоможе відрізнити істину від шарлатанства.
То як навчитися мислити реальними поняттями? Жити «тут» і «зараз»?
Яніна:Магічне мислення — ірраціональне, тож на противагу йому є мислення критичне. Потрібно розширювати світогляд, ставити багато питань, перевіряти інформацію, шукати докази, не вірити на слово, якщо впоратися самотужки складно — звертатися по допомогу до фахівців.
Антон:Потрібно вчитися брати відповідальність на себе при розвитку критичного мислення, розвивати в собі толерантність до невизначеності (тобто вміння жити з невизначеністю). А ще — не надто вірити в те, що світ добрий, а наше життя має бути приємним. У світі багато як поганого, так і хорошого. Слід учитися сприймати світ таким, яким він є, якщо виникають проблеми чи хвороби — вирішувати їх у доказово-науковий спосіб. Якщо не можна вирішити, то просто прийняти це.
Люди з магічним мисленням не можуть зупинитися. Часто таке буває в невиліковно хворих: замість того, щоб отримати нормальну паліативну допомогу, вони використовують методи, які ще більше погіршують їхній стан і якість життя в останні дні. Потрібно визнати, що ми всі, на жаль, смертні і що колись усім доведеться піти із цього світу. І варто помирати з гідністю, а не покидати цей світ у жахливому стані.
Не можна примусити людину вірити або не вірити в якісь речі. Усі ми вільні у своєму виборі. Але коли на кону — здоров’я або життя, слід тричі подумати, перш ніж зробити вибір між тим, чи брати відповідальність за лікування на себе, чи поповнювати гаманці шарлатанам.
Спілкувалася Альона Шендеровська
