Схоже, кіровоградці, приспані «перемир’ям», поступово забувають, що в країні досі триває. Забувають, що досі в «АТО» гинуть наші з вами земляки. Учора, під час передачі техніки для кіровоградських військовослужбовців, відремонтованої силами «Автобази Кіровоградської обласної ради», цю думку тільки утвердили військові та волонтери. Війна, яка триває «десь там», а, може, і не триває, як думають деякі («перемир’я» ніби-то) поступово присипляє пильність кіровоградців: уже простіше витратити кошти на кіно, ніж віддати волонтерові, що збирає тому чи тому підрозділові. Волонтерські скриньки пустіють. Все менше людей приходить зустрічати тих, хто повернувся живими із пекла на Сході. Війна, як це не страшно, стає звичною і непомітною. А між тим, саме прості кіровоградці, звичайні українці зробили те, чого не змогла зробити наша влада – створили справжню боєздатну армію. Зараз, коли лише повний бовдур не бачить, що ворог набирає сил, допомога нашій армії потрібна як ніколи.
ГОЛОВА ОБЛАСНОЇ РАДИ: Останні події свідчать про те, що ворог активізувався, і нам, як ніколи, теж потрібно активізуватися.
Передача чотирьох автомобілів (п’яте авто уже в 81-ій десантно-штурмовій бригаді) для кіровоградських військових з 34-го батальйону, військової частини в Канатовому та третього полку спеціального призначення була позбавлена офіціозу:
– Ми сьогодні знаходимося на нашому комунальному підприємстві, – звернувся до присутніх голова Кіровоградської обласної ради Олександр Чорноіваненко. – підприємстві, яке вже більше року працює разом з нашими військовими, волонтерами, спецпризначенцями. Хочу висловити подяку усім тим, хто зараз стоїть тут, за те, що ми є, за те, що ми згуртувалися для того, щоб допомогати, щоб захищати Україну. Лише зосередивши зусилля нашого тилу і нашої передової ми зможемо перемогти нашого ворога. Ситуація складається, що, можливо деякі заспокоїлися, тому що є так звані «мінські домовленості». Останні події свідчать про те, що ворог активізувався, і нам, як ніколи, теж потрібно активізуватися і допомагати нашим воїнам. Сьогодні ми хочемо показати черговий приклад того, що згуртувавшись ми можемо допомагати нашим захисникам. Ці чотири авто будуть виконувати поставлені перед ними завдання.
{youtube} v=3ZZR5oCOwDU {/youtube}
ДИРЕКТОР АВТОБАЗИ: Більшість запасних частин на відремонтованих авто іще не оплачені.
– Техніка була надана військовими підрозділами ЗСУ, скажімо так, в незадовільному стані. – говорить директор КП «Автобаза Кіровоградської обласної ради» Сергій Коновалов . – Але, на сьогодні, вона доведена до робочого стану, дякуючи працівникам нашого підприємства, небайдужим, які надали запасні частини, проплатили запасні частини. На жаль, більшість запасних частин ще не оплачено, але ми працюємо в цьому питанні і гадаю, з допомогою Олександра Анатолійовича ми вирішимо. На сьогодні це 4 автомобілі, які є. Одне авто уже благополучно дісталося за 600 кілометрів до місця призначення. Ми отримали звідти дзвінок із подякою.
У деяких авто довелося робити капітальний ремонт двигуна, у деяких – ремонтувати лише ходову частину. У середньому, на відновлення одного УАЗа, якщо без перебоїв із запасними частинами, не менше одного тижня роботи.
Перша закупка запасних частин для УАЗу спецпризначенців обійшлася в 12 тисяч гривень. Їх повністю надав Олег Ракітенко, керівник ТОВ «Спецтехмаш-2». Після випробувань УАЗа були внесені деякі зауваження – ще близько 2,5 тисяч. Машини тепер їдуть.
{youtube} v=SagHZPBu8p4 {/youtube}
Сам Олег Ракітенко про свої заслуги говорить скромно, хоча без нього і підтримки очолюваного ним ТОВ, авто, певно, не стали «на ноги».
– Ми давно товаришуємо із Сергієм Леонідовичем, директором автобази. – говорить меценат. – Він звернувся до нас і ми допомогли із ремонтом автомобілів, виділили кошти. Працюємо давно. Я не знаю, скільки машин ми відремонтували. Він приходить до мене, каже «Треба». Треба, значить треба…
{youtube} v=8o9kCOJ2TG8 {/youtube}
Авто для СПЕЦПРИЗНАЧЕНЦІВ два роки простояло в парку без руху
– Для нашого полку передають автомобілі доволі часто – для різних підрозділів. – коментує боєць третього полку спеціального призначення. – Для нашого підрозділу це перший автомобіль. Це авто простояло в парку два роки без руху. Взяли, що є і за допомогою меценатів привели її у робочий стан. Машина рухається – вчора провели її випробування на полігоні в Сасівці. Деякі дрібниці повиповзали – хлопці її дороблять. Потім вона знову виїде на полігон на три доби, покатається і потім буде використовуватися для виконання бойових задач.
{youtube} v=U8yLJ7NCSL0 {/youtube}
ВАСИЛЬ ВАСИЛЕВСЬКИЙ: Техніку, яку змогли, ми вивели з Криму. Зараз відновлюємо.
– Цей автомобіль – командирський УАЗ, – говорить командир військової частини в Канатовому Василь Василевський. – він з аеродрому Канатово з військової частини. Ми зараз відновлюємо аеродром. У минулому році наша частина була виведена із Криму. Техніку також, те що змогли, вивели з Криму. Сергій Леонідович і Олександр Анатолійович (Коновалов і Чорноіваненко – Златопіль) допомагають нам техніку відновлювати, тому що людей у нас дуже мало, ми не можемо набрати ту кількість… Спеціалістів також мало (маю на увазі автомобілістів). Ми звертаємося і до міської ради і спонсори допомагають нам, волонтери. Дякуючи волонтерам, виходимо із цього скрутного становища.
{youtube} v=vFEOd9ihM0E {/youtube}
ВОЛОНТЕР: Люди можуть телефонувати мені в будь-який час доби, якщо є в них таке бажання. Наразі такого бажання стає все менше і менше.
– Ситуація в 34-му батальйоні зараз дуже складна. – коментує нашому кореспондентові представник батальйону, волонтер Борис Смалиус. – Ми знаходимося на передовій, зайняли позиції після ротації. В основному відчувається нехватка людей, кваліфікованих військових кадрів, тому що мобілізація зараз, скажімо так, трохи не встигає: події на Донбасі розгортаються надто швидко. Наші хлопці знаходяться в Донецькій області, утримують передові позиції. Проблем, як я сказав дуже багато. У тому числі у нас є проблема з технікою і з ремонтом цієї техніки. Наприклад, що стосується цього УАЗа: він стояв «для звітності» в одній із частин в Хмельницькій області, тому що все нове було розпродане свого часу – з нього практично вузлами знімали запасні частини. Ресурс такого авто невеликий: на якісь 10-20 тисяч кілометрів його вистачає, а потім знову і знову потребує ремонту. При виході із зони АТО на ротацію нам вдалося зберегти всю техніку, навіть поломану і розбиту. Ми її сюди на тралах вивезли – зберегли усе. Коли привезли її сюди, близько 60 одиниць техніки потребувало ремонту. Перед цим керівництво батальйону зверталося в облдержадміністрацію з листами, але потім подзвонили мені і попросили зайнятися ремонтом цієї техніки. Я звернувся до Олександра Анатолійовича Чорноіваненка і, на мій подив, ми досить швидко отримали допомогу: нам було надано 2 ремонтні бази: обласної ради і об’єднаних медичних закладів, що також перебуває у підпорядкуванні обласної ради. На цих двох базах ми відремонтували близько 30-40 одиниць техніки.
Наразі з фінансуванням у нас дуже велика проблема: в збройних силах ремонт техніки, на превеликий жаль, досі не налагоджений, тому ми залучаємо усі можливі резерви, аби її відновити. У якому стані техніка – ви самі бачите. І це вона уже в робочому стані. Коли ми їх привезли, це були автомобілі четвертої категорії. На капітальний ремонт ми коштів не маємо: залучаємо кошти підприємців, які не байдужі до наших проблем. Я їх вважаю справжніми патріотами – вони допомагають і допомагають суттєво.
Цей УАЗ (таблетку) пригнали з Київської області. Він пройшов бої, неодноразово мене особисто вивозив із під обстрілів. У неї були прострілені колеса – ми мусили відступити і залишити машину на нейтральній території, де вона просто замерзла (під обстрілом воду не зіллєш). Довелося перебрати повністю двигун і зараз її потрібно ще довести до ладу. Це багатофункціональний автомобіль ¬– він незамінний. Інший УАЗик, хоча він і вважається командирським, використовуємо його не завжди за призначенням – залежно від того, де він потрібніший в той чи інший момент.
Якщо у вас є можливість допомогти 34-му батальйону, ви можете зв’язатися із волонтером Борисом Смалиусом за цим номером телефону: +3800506247021
– Люди можуть телефонувати мені в будь-який час доби, якщо є в них таке бажання. – говорить волонтер, – Наразі такого бажання стає все менше і менше.
{youtube} v=6tx2NkCLtoY {/youtube}
Кіровоградські військові не звикли розповідати про усі свої труднощі. На те вони і військові – подолання труднощів у них в крові. І часто долати труднощі бійцям доводиться ціною власної крові. Не забуваймо, що війна триває. Мир у Кіровограді залежить від того, наскільки ми активно підтримуватимемо наших хлопців. А підтримка їм зараз ДУЖЕ потрібна.
