Сьогодні, 19 серпня, Кіровоградщина проводила в останню путь жінку-солдата, яка загинула в полум’ї війни – знам’янчанку Катерину Носкову, яка служила в 17-му окремому мотопіхотному батальйоні. Про це пише Перша електронна газета.
26-річна дівчина не мала військової освіти – за фахом вона повар. Не була професійним солдатом – працювала у відділені поштового зв’язку. Вона просто любила свою землю і свідомо пішла її захищати. Катя пішла на фронт добровольцем.
Тут, на фронті, вона знайшла своє кохання – теж військового. Вони одружилися в березні цього року. Весільна церемонія відбувалася прямо у військовій частині – не могли і не хотіли закохані чекати до закінчення війни. Тоді вони не думали про те, що одному з них доведеться хоронити іншого. Тим більше, не думали, що так швидко з життя піде наречена.
«Кет» була зв’язківцем. Їй не обов᾿язково було йти на передову, але вона завжди туди рвалася – до бійців, бо й сама була справжнім бійцем. І тієї ночі (16 серпня) вона сама попросилась на поле бою, якщо словом «бій» можна назвати безсоромний і безжальний обстріл проросійськими терористами українських військових в районі Горлівки. Катя сіла в машину і поїхала вперед – на порятунок бойових побратимів. Їй вдалося вивезти з-під обстрілу двох поранених солдат. Вона врятувала два людські життя, а своє віддала. Трагедія сталася, коли дівчина повернулася за пораненими. Тоді обстріл відновився, і «Кет» загинула разом з бійцем, якого намагалася вивезти в санчастину. Дівчину хоронили в закритій труні.
Попрощатися з Героїнею на центральну площу Знам’янки прийшло близько півтисячі людей. Сльози, зітхання, схлипування, скандування «Герої не вмирають! Слава Героям! Смерть ворогам!»… Синьо-жовті і чорні прапори, десятки вінків і сотні квітів…
Виголосити прощальне слово намагався Знам’янський міський голова Ігор Крижановський. Але не зміг – не стримавши чоловічі сльози, він перервав свою промову на півслові.
[widgetkit id=761]
Попрощатися з «Кет» приїхали і її бойові товариші з 17-го батальйону, солдати 34-го батальйону, бійці 3-го полку СпП, представники обласного військкомату.
Пригадуючи мужню дівчину, представник командування 17-го батальйону відзначив, що вона була доброю і відповідальною, нестримною і хороброю. І батальйон не пробачить ворогам її смерті.
У Каті залишився чоловік і 4-річний синочок, заради якого вона стала на захист України, старенькі батьки і старша сестра. Уся Кіровоградщина розділяє їхнє горе й оплакує безстрашну «Кет», яка стала жертвою російської агресії на Донбасі.
Фото і текст – Світлана Томашевська для ПЕГ
