Театральний сезон розпочався відучора у Кіровоградському академічному обласному музично-драматичному театрі ім. М. Кропивницького, повідомляє «Гречка». Цього року до афіші кіровоградських театралів потрапили постановки на тексти одного з корифеїв місцевого театру Марка Кропивницького. Моновиставою Юрія Жеребцова «Щоденник актора-ветерана», що була створена за спогадами Марка Кропивницького, кіровоградський театр відкрив для своїх глядачів двері малої зали. До великої зали поціновувачів мистецтва на вечірню виставу запросив Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М. Гоголя.
Традиційно розважливий і легкий полтавський театр презентував кіровоградському глядачеві серйозну філософську виставу за п’єсою американського драматурга Торнтона Уайлдера «Наше містечко». Вистава у трьох діях «Мить… Життя» показує життя провінційного містечка з кількістю мешканців майже чотири тисячі осіб. На першому плані життя двох родин – доктора Гіббса та редактора місцевої газети містера Уебба. У кожній родині по двоє дітей, чоловіки заробляють на життя, а жінки пораються вдома. Щоранку вони отримують молоко від Хові Ньюсома, беруть свіжу пресу від газетяра Джо Кроуела, згодом його брата Сайя. О 7 ранку діти прокидаються до школи, снідають і покидають домівки. Опісля обіду приходять додому, вечеряють і сідають за уроки. Традиційно, у двох родинах одна дитина вчиться успішно, інша – гірше. Єдиною розвагою для місіс Гіббс та місіс Уебб є плітки та вечірні співки. Із дня в день родина проживає одні і ті ж будні, мріючи про подорожі і щасливе майбутнє. Діти дорослішають і закохуються. Одразу після школи Еміллі Уебб та Джордж Гіббс вирішують одружитись. Це було наймиліше весілля на усе містечко, незважаючи на те, що обоє закоханих до останнього сумнівались у своєму вчинку, а самі весілля у містечку завжди є приємною подією. Однак при народженні другої дитини Еміллі помирає і потрапляє на міський цвинтар. Тут теж є життя, але воно чорно-біле і холодне. Втім те, що воно гірше, ніж те, що у містечку, кожен розуміє лише потрапивши під кам’яну могилу.
[widgetkit id=849]
