Реабілітація та лікування учасників АТО є наразі чи не найголовнішим завданням влади та лікарів на території України. Сьогодні один з бійців 42-го батальйону, сформованого на Кіровоградщині, нині демобілізований Олександр «Малиш» старається на говорити про війну, хоча згадкою про події на Сході йому назавжди лишиться вже менш помітний шрам на обличчі.
Хлопець зізнається – відновити обличчя, котре внаслідок поранення було розідране чи не на половину, допомогли як вітчизняні, так і закордонні спеціалісти, котрим він буде вдячний довіку.
– На операцію до канадських лікарів я потрапив випадково, коли лікувався в київському госпіталі. До цього мені вже зробили операцію в Харкові, тож першу допомогу, якщо можна так сказати, я вже отримав. Як потім мені вдалось дізнатись, канадці приїхали на тиждень до України та встигли оглянути більше 200 військових. Відбирали для проведення операцій лише найтяжчі випадки. Пощастило і мені.
Не скажу, що в Кіровоградському госпіталі для ветеранів війни гірші спеціалісти, просто тут вони більше орієнтовані на лікування загальних поранень та травм, а от приїжджі виявились вузькоспеціалізованими на щелепно-лицьовій хірургії та пластиці обличчя. Тож мене оглянули, та призначили ряд операцій.
– Це було безкоштовне лікування, чи доводилось платити?
– Все було абсолютно безкоштовно. Наскільки я зрозумів, ця програма допомоги українським військовим-атошникам діє за сприяння української діаспори в Канаді, тож мені не довелось платити за усі ці процедури. Наразі першу операцію мені вже зробили, наступної чекаю через 4 місяці, коли лікарі знову приїдуть до України.
– На вашу думку, чи відрізняється рівень вітчизняного лікування та закордонного? Зважаючи на ваш досвід.
– Чесно кажучи не думаю, що щось кардинально відрізняється. Просто у канадців більше досвіду, ну і фінансування відповідно, що дозволяє використовувати новітнє обладнання. У нас все простіше, однак специ у нас теж на рівні. Я принаймні тим лікуванням, що отримую у себе вдова, в Кіровограді, повністю задоволений, за що окремо вдячний головному лікарю госпіталю Генадію Сябренку.
