Сьогоднi, 26 березня, минає 85-рiчниця вiд дня народження вiдомого на Новомиргородщинi аграрiя та громадського дiяча Чорноiваненка Анатолiя Кузьмовича.
Анатолiй Кузьмович був знайомий кожному жителю Новомиргородщини, зокрема села Панчеве, в якому вiн очолював мiсцевий колгосп, а згодом i агрофiрму ”Панчеве”.
Анатолiй Чорноiваненко свого часу був головою ради КСП в областi, а також отримав два ордени ”За слуги”. На жаль, він не дожив до свого 70-річного ювілею…
“Сьогоднi дуже не вистачає можливостi порадитися з Анатолiєм Кузьмовичем, особливо у такi складнi часи для нашої держави, та всiх нас… Маючи таку мужню зовнiшнiсть, гучний як грiм голос, вiн мав добре та чуйне серце. Впевненi, що пiсля смертi Анатолiй Кузьмович i далi з небес опiкує своє село та свiй район i його мешканцi це вiдчувають”, – згадує його одногрупниця Антонiна Палiй.
Господарство, яке очолював Анатолiй Кузьмович, було одним з найпотужнiших не лише в областi, а й в усiй країнi. В часи перебудови вiн вмiло скористався кредитами i зробив технiчне переоснащення в своєму господарствi, закупив трактори, машини, iншу технiку, млин.
”Анатолiя Кузьменовича знав багато десяткiв рокiв. Менi вiн запам’ятався своєю надзвичайною працьовитiстю, вiдповiдальнiстю та наполегливiстю у вирiшеннi будь-яких питань”,- розповiдав для “Народного слова” свого часу колишнiй голова Кiровоградської обласної ради Микола Сухомлин.
Анатолiй Чорноiваненко збудував у селi дамбу через ставок, проклав дороги, звiв Будинок Культури, куди запрошував з виступами вiдомих артистiв.
”Щаслива, що доля звела мене з Анатолiєм Кузьмовичем. Це рiдкiсна людина. Окрiм того, що вiн любив землю, вiн безмежно любив i людей, якi працюють на нiй. А ще вiн був закоханий у мистецтво. Познайомились ми десь у 1987-1988 роках, коли Чорноiваненко приїхав у фiлармонiю запросити артистiв до Панчевого. Там був чудовий Будинок культури, зведений ним. Для якого вiн також придбав апаратуру i освiтлення. Там побували усi артисти, що вiдвiдували обласний центр”,- зазначає в коментарi для «Народного слова» народна артистка України, художня керiвниця i солiстка театру музики, пiснi та танцю ”Зоряни” Антонiна Червiнська.
Для Анатолiя Чорноiваненка Олег Попов написав пiсню “Лелеки за селом”, яка й досi є в репертуарi “Зорян”.
Також, за спогадами односельцiв, Анатолiй Кузьмович був меценатом i нiкому не вiдмовляв у допомозi.
А сьогоднi меценти Кузьменко М.В, Ткаченко М.Д, Коваль М.О, Льошенко В.О, Пєєв В.Г, Шевченко С.А, Босько В.Ф, Пiрко П.А. клопочуть перед головою Новомиргородської мiської громади увiковiчнити пам’ять про Анатолiя Кузьмовича, назвавши в його честь вулицю у селi Панчево.
Адже людина, яка скiльки зробила для рiдного краю i його жителiв має залишитися в пам’ятi земляків…
