На самому початку бойових дій на сході, Ярослава Гайду мобілізували до збройних сил. На фронт хлопець потрапив 18 травня 2014-го року. До цього, ще юнаком, він проходив службу у третьому полку спецпризначення. Потім тривалий час працював учителем фізичного виховання та допризивної підготовки юнаків.
У боротьбі проти російської окупації, Ярослав виконував обов’язок снайпера у складі 34-го батальйону. Приймав участь у боях за звільнення міста Дзержинськ, тоді й отримав перше поранення.
Під час наступу сепаратистів в районі населеного пункту Зайцеве Донецької області, Ярослав Гайда разом з побратимами потрапив під мінометний обстріл. Снаряд розірвався прямо біля військового, і в його правий бік увійшло десятки дрібних осколків. Та хлопець вижив і був госпіталізований до Харкова, звідки пораненого бійця перевезли до Одеси, де двічі провели оперативне втручання.
Отримавши лікарняну виписку, хлопець повернувся додому і до 27-го грудня мав би проходити запланований курс реабілітації, та організм хлопця не переніс отриманих поранень і вже 19-го грудня 2014-го року через тромбоз, в кареті швидкої допомоги він помер. У Ярослава залишилась дружина і дванадцятирічний син.
Поховали військового в селі, де він жив – Таужне, Гайворонського району. Батько загиблого, Михайло Гайда каже, що в двадцятих числах січня на могилі сина все було нормально – вінки були складені, а над ними майорів синьо-жовтий прапор з тризубом. Та нещодавно, прийшовши на кладовище, з усією родиною побачили, що флагшток був зламаний, пластиковий тризуб відбитий, а прапора взагалі не було.
У цих діях пан Михайло підозрює причетність місцевого священика, котрий відноситься до московського патріархату і активно молиться за здоров’я патріарха Кирила. Все тому, що цей же священнослужитель під час похорону Ярослава Гайди був невдоволений наявністю державного прапора на труні загиблого. Тоді ж, після панахиди, цей прапор опинився на підлозі і був потоптаний ногами. Після поховання, на могилі сина батько закріпив синьожовтий прапор. А за кілька днів односельчани йому донесли позицію «наставника божого»:
– «Багато дітей загинуло, а лиш один Гайда причепив ганчірку на кладовищі!»
Після побаченого мародерства, пан Михайло викликав міліцію і написав заяву до правоохоронних органів та СБУ. Про жодні результати розслідування чоловіка поки що не повідомляли.
«Я хочу щоб знайшли і покарали тих хто це вчинив. Це не люди, це вже нелюди бо після такого – не можна називатись людиною!»
