20 березня – день весняного рiвнодення, астрономiчний початок весни в Українi. Об 11:37 за київським часом сонце перетнуло екватор i перейшло з пiвденної пiвкулi до пiвнiчної. Астрономiчна весна триватиме до 21 червня – дня лiтнього сонцестояння. Астрономiчнi спостереження в усьому свiтi можна проводити протягом року.
Про те, чим астрономи займаються у Кiровоградськiй областi, на якi подiї чекають 2021 року – Суспiльному розповiв науковець Вадим Лефтор, передає Златопiль.
Вадим Лефтор має освiту авiацiйного iнженера, викладає на кафедрi авiацiйної технiки Льотної академiї, очолює секцiю астрономiї та астрофiзики у Малiй академiї наук. Астрономiєю захоплюється з восьмого класу.
Астрономи Кiровоградщини
За словами Вадима Лефтора, у Кропивницькому iснує спiлка астрономiв-аматорiв, членами якої є десяток людей. Мiсцевi астрономи не мають офiсу i збираються просто неба для астрономiчних дослiджень:
”Декiлька аматорiв є в областi. Астрономiчних установ – обсерваторiй, де проводять науковi спостереження, i планетарiїв, де iмiтують зоряне небо i дають iнформацiю про побудову Всесвiту, на Кiровоградщинi немає. Тi, що були ранiше, не працюють”.
Iнструменти астрономiв
Для дослiджень астрономи використовують телескоп або спецiальне фотографiчне обладнання – астрограф:
”Це не схоже на селфi чи звичайну фотографiю. Наприклад, щоб вiдзняти тьмяну галактику, треба зробити фото з витримкою 5-10 хвилин, i таких кадрiв можуть бути сотнi. Виготовлення i обробка свiтлини тривають кiлька днiв. Яскравi об’єкти – наприклад, комети – ”ловляться” на побутовий дзеркальний фотоапарат”.
За словами астронома, вiн має ”парк телескопiв” для рiзних потреб: сонячний – для планет, для об’єктiв глибокого космосу, компактний маленький телескоп – ”для виходу на тротуар”. Частину телескопiв виготовив сам, за iнструкцiями в iнтернетi. Скло перетворює на оптичний прилад для телескопа, фанера i алюмiнiй – на корпус:
”Деякi деталi можна купити як конструктор, але менi цiкавiше виготовити все до останнього гвинтика самому. Це технiчна творчiсть”.
Заважають супутники i освiтленiсть планети
Дослiдник розповiв, що найпривабливiшi умови для астрономiчних дослiджень на нашiй планетi склалися у чилiйськiй пустелi Атакама i на верхiвках вулканiв на Гавайських островах. Головне, щоб було багато ясних ночей i сухе повiтря, яке робить небо прозорим:
”Якщо захочемо вiдкрити обсерваторiю посеред Кропивницького, то нiчого не побачимо через антропогенне засвiчення. Його створюють лiхтарi, машини, вiкна багатоповерхiвок. Над землею нiби висить склепiння зi свiтла, i воно забиває тьмянi об’єкти поза планетою”.
У Кропивницькому можна спостерiгати лише найяскравiшi зорi i планети, тому астрономи намагаються виїздити у степ за 20-30 кiлометрiв вiд мiста. Заважають астрономам супутники у космосi. Багато їх з’явилося через проєкт Starlink, який американський пiдприємець Iлон Маск запускає для забезпечення глобального швидкiсного iнтернету:
”Вони можуть перекривати корисний сигнал, який астрономи накопичували годинами. Вченi вже пишуть Маску гнiвнi вiдгуки”.
Що видно у телескоп
За словами Вадима, кропивницька спiлка аматорiв-астрономiв до карантину проводила ”тротуарну астрономiю” – виносили телескопи на вулицю i всiм перехожим безкоштовно надавали можливiсть спостерiгати Мiсяць i планети:
”Минулого лiта увесь астрономiчний свiт стежив за кометою Неовайз. А в жовтнi дивилися на протистояння Марса – це коли планета ближче пiдходить до Землi i добре освiтлюється сонцем. Чiтко було видно її полярнi шапки i решту поверхнi”.
Астроном додав, що з усiх небесних тiл найкраще видно Мiсяць, з усiма його кратерами i розломами. Венеру важко роздивитися через її яскравiсть. Сатурн з кiльцями i хмарний Юпiтер добре помiтнi. Вiддаленi планети, Уран i Нептун, сприймаються як двi перлини бiрюзового кольору. Зiрки у телескопi не мають видимих розмiрiв i залишаються точковими об’єктами, змiнюються лише вiдстанi мiж ними.
Вадимовi, з його слiв, подобається спостерiгати за залишками спалахiв наднових зiрок:
”Зiрка вибухає, скидає зовнiшнi шари газу, i вони упродовж сотень тисяч рокiв розлiтаються у космосi, утворюючи цiкавi малюнки”.
Вадим Лефтор сказав, що у травнi 2021 року пролiтатиме комета. Крiм цього, можна буде спостерiгати традицiйнi мiсячнi й сонячнi затемнення, персеїди й iншi метеорнi потоки.
Астрономiя у школах
Астрономiя в українських школах представлена мало. За словами Вадима Лефтора, це пiвгодини на тиждень в 11-му класi. Тому зацiкавленi школярi iдуть до Малої академiї наук. Обладнання для спостережень надає сам викладач. Вадим Лефтор розповiв, що створити iнтерес до астрономiї у школярiв допомагає iнтернет. Водночас важко зустрiти дитину, яка б цiкавилася реальним небом, а не цифровим:
”Дiти в iнтернетi надивилися фотографiй з космiчних телескопiв i обсерваторiй з усього свiту. Їм нецiкаво дивитись на Мiсяць. Вони хочуть вiдразу вивчати ”чорнi дiри” й писати науковi роботи про них. Але ж з багажем знань восьмого класу, без знання квантової фiзики, на цю тему важко говорити. Хоча я, звичайно, намагаюся їм популярно пояснювати i це”.
Суворого навчального плану в МАН не iснує. Наукова дiяльнiсть – це творчiсть, заганяти людину в рамки неправильно – вважає астроном. Деякi теми для дослiджень пропонують самi дiти:
”Школярка з Центральноукраїнського наукового лiцею-iнтернету запропонувала використовувати екзоскелет, щоб iмiтувати земне тяжiння i тренувати тiло космонавта в космосi. Цей проєкт вона захищатиме на Всеукраїнському рiвнi у квiтнi-травнi. Багато МАНiвцiв з України беруть участь у мiжнародних конкурсах i займають там призовi мiсця”.
Про “Армагеддон” i життя за межами Землi
Пошук умов для iснування життя за межами Землi i освоєння космiчного простору – одне з головних завдань сучасної науки – каже Вадим Лефтор. За його словами, якщо врахувати кiлькiсть зiрок i планет у Всесвiтi (у нашiй галактицi їх кiлькасот мiльярдiв, i цих галактик у свiтi мiльярди – ред.), то iмовiрнiсть iснування життя поза межами Землi висока, принаймнi в бактерiальнiй формi.
Намагаються прорахувати астрономи i можливiсть зiткнення планети з iншим небесним тiлом. За словами Вадима Лефтора, у напрямку Землi постiйно летять найменшi з таких тiл – метеорити. 85% з них згоряють у верхнiх шарах атмосфери. Решта долiтають до планети у виглядi обвуглених камiнцiв. Їх неможливо iдентифiкувати, за винятком тих, що падають в Антарктидi:
”Значно бiльшу небезпеку несуть астероїди. Один з таких 65 мiльйонiв рокiв тому призвiв до вимирання динозаврiв. Тi, якi наближаються до Землi, вiдстежуються i перебувають в астрономiв на облiку. Але в разi загрози зiткнення реалiзувати сценарiй голлiвудського фiльму ”Армагеддон” буде неможливо. У стрiчцi астронавти висаджуються на поверхню астероїда, щоб його пiдiрвати. Це, насправдi, важко змоделювати. Для такої посадки бракує математичних розрахункiв i технологiй. Космiчнi апарати далеко не з першої спроби висаджуються на iншi планети. Найбiльше в сучаснiй науцi мене вражає те, що першi апарати, якi запустили ще в 70-х роках минулого столiття, вже покидають Сонячну Систему. Ми лише зрiдка можемо приймати їхнiй сигнал. Вони мали летiти, щоб вивчати зовнiшнi планети, i досi, дивовижним чином, працюють, вивчають гелiосферу нашого Сонця. Цi апарати летять уже 50 рокiв. Це вражає”.
Довiдка:
20 березня 1916 року була опублiкована праця Альберта Ейнштейна, в якiй вiн виклав постулати загальної теорiї вiдносностi. Про значення вiдкриття Ейнштейна для свiтової науки та перипетiї навколо знаменитої теорiї Суспiльному розповiв молодший науковий спiвробiтник Головної астрономiчної обсерваторiї НАН України Максим Василенко.
