Асоціація Політичних Наук презентувала результати дослідження, проведеного в рамках проєкту “Від якісної комунікації до участі громади у прийнятті рішень”.
Про це повідомляє пресслужба АПН, інформує Златопіль.
Опитування стосувалося роботи народних депутатів, обраних у мажоритарних округах Кіровоградської області, та їх взаємодії з виборцями, і включало, зокрема, мовне питання та основні канали отримання ними інформації.
- Мова спілкування
Респондентам запропонували відповісти на питання: “Якою мовою ви спілкуєтесь?”, з варіантами відповідей “лише українською”, “переважно українською”, “українською і російською в рівній мірі”, “переважно російською”, “лише російською”, та “переважно іншою”.
Мова спілкування мешканців області:
Мова спілкування: |
Результат в області |
Результат в обл.центрі |
Лише українська |
26,60% |
17,8% |
Переважно українська |
32,10% |
26,9% |
Українська і російська в рівній мірі |
27,60% |
33,2% |
Переважно російська |
10,10% |
17,3% |
Лише російська |
3,30% |
4,3% |
Переважно инша |
0,30% |
0,5% |
Відповідно до отриманих результатів, лише або переважно українською спілкуються 58,7% респондентів, білінгвів у області маємо 27,6%, а російськомовними можна вважати 13,4% опитаних. У місті ситуація дещо відрізняється: 44,7% україномовних, 33,2% білінгвів, і лише 21,6% російськомовних.
“Отримані результати переконливо свідчать про дієвість мовної політики, яка впродовж останніх 6 років впроваджувалась в Україні. У нашій області надзвичайно малий відсоток принципово російськомовних, тому тут не може йти мови про якісь проблеми з переходом освіти чи сфери обслуговування повністю на українську мову, не може йтися про якісь утиски російськомовних, адже майже всі володіють і користуються українською на достатньому рівні”, – розповів Дмитро Сінченко, голова Асоціації Політичних Наук.
- Джерела отримання інформації
На питання “З якого джерела ви зазвичай отримуєте інформацію?” респондентам запропонували оцінити запропоновані варіанти за шкалою “регулярно”, “інколи”, “дуже рідко” та “ніколи”.
Регулярно |
Інколи |
Дуже рідко |
Ніколи |
|
Національне ТБ |
48,60% |
18,20% |
14,10% |
19,10% |
Російське ТБ |
1,40% |
4% |
13,30% |
81,30% |
Місцеве ТБ |
15,60% |
15,60% |
21,10% |
47,70% |
Наці.інтернет ЗМІ |
29,90% |
23% |
15,20% |
31,90% |
Міс.інтернет ЗМІ |
20,60% |
27,50% |
14,30% |
37,60% |
Нац.друковані |
6,60% |
12,90% |
22% |
58,50% |
Міс.друковані |
33,50% |
20,30% |
16,90% |
29,40% |
Ютуб |
27,10% |
18,30% |
18,60% |
36% |
ФБ |
41,20% |
17,60% |
10,30% |
30,90% |
Чутки |
23,90% |
25,20% |
16,90% |
34% |
Найпопулярнішим джерелом отримання інформації очікувано виявилося національне телебачення. 48,6% респондентів дивиться його регулярно, 18,2% – інколи, і 14,1% – “дуже рідко”. Ніколи не дивляться національне телебачення 19,1% опитаних.
В той же час, на друге місце за рівнем впливу в області вийшла соціальна мережа Facebook, з якого регулярно отримують інформацію 41,2% респондентів, інколи – 17,6%, дуже рідко – 10,3%. Взагалі не користуються цією соціальною мережею 30,9%.
Найменший вплив на населення області здійснює російське телебачення, адже 81,3% його ніколи не дивиться, натомість регулярно дивляться лише 1,4%. Друге місце з кінця займають всеукраїнські газети – їх регулярно читає лише 6,6%, натомість ніколи не читає 58,5% опитаних. При цьому місцеві друковані медіа увійшли до трійки найпопулярніших джерел інформації. Їх регулярно читають 33,5%, тоді як ніколи не читають 29,4%. Варто додати, що регулярно читають місцеві газети переважно у сільській місцевості.
“Ми були здивовані таким високим показником соціальної мережі Facebook, адже з цієї соціальної мережі отримують інформацію не лише мешканці міст, але і сіл, не зважаючи на погане покриття мережі інтернет, і тенденція йде до зниження популярності телебачення та до зростання популярності соціальних мереж та інтернет-ЗМІ. Варто відзначити, що ця тенденція характерна для різних вікових груп, тобто люди старшого віку теж активно користуються соціальними мережами», – прокоментував Дмитро Сінченко.
Слайди з інфографікою та фото з презентації – за посиланням
Довідково: Дослідження проведене Асоціацією Політичних Наук в рамках проєкту “Від якісної комунікації до участі громади у прийнятті рішень” з 16 по 25 травня 2020 року. Було опитано 809 респондентів віком від 18 років, постійних мешканців Кіровоградської області, за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками та місцем проживання. Вибірка опитування будувалася як стратифікована, багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки не перевищує 4%.
Проєкт “Від якісної комунікації до участі громади у прийнятті рішень” реалізується в межах Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.