4 листопада 2025 року Верховною Радою України прийнято у першому читанні проєкт Закону України № 14005 «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію»
Законопроєктом пропонується внесення змін до Законів України «Про нотаріат», «Про дорожній рух», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про виконавче провадження» та деяких інших законів».
Чим це загрожує?
Прийняття цього проєкту Закону України передбачає посилення механізмів автоматичного блокування боржнику можливості розпоряджатися своїми коштами та майном, навіть за умови відсутності накладеного арешту, впродовж усього часу знаходження відомостей про особу в Єдиному реєстрі боржників».
“Згідно змін до частини 9 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» дозволяється стягнення єдиного житла та земельної ділянки, на якій розташоване таке житло, боржника при наявності боргу понад 20 розмірів мінімальних заробітних плат (у 2025 році 160 000 грн)”,- йдеться у документі.
Враховуючи це, депутати Кіровоградської обласної ради проголосували за звернення до Верховної Ради України, щодо недопущення прийняття законопроєкту №14005.
Ініціатором звернення став голова обласної партійної організації ВО «Батьківщина» у Кіровоградській області, депутат обласної ради Олександр Чорноіваненко.
За його словами, ця норма може привести до масового виселення тисяч людей на вулицю, що порушує основоположні права людини та суперечить принципу соціальної держави, якою є Україна згідно статті 1 Конституції України.
«Для сімей, які втратили роботу, дім або близьких через війну, єдине житло — це останній оплот стабільності. Забирати його — це не просто несправедливо, це аморально», — зазначив Чорноіваненко.
Депутати підтримали ініціативу Чорноіваненка та 36 голосами “за” підтримали звернення до Верховної Ради України щодо недопущення прийняття законопроєкту №14005 «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію» у запропонованій редакції.
“Держава має забезпечити справедливий баланс між ефективним виконанням рішень, зокрема тих що стосуються боргових зобов’язань, і захистом прав людини”,- говориться в документі.
