З 2020 року МОН розподіляє державне фінансування між університетами за формулою, де університети з кращими результатами діяльності отримують більше фінансування. Це один із аспектів реформи фінансування та управління закладами вищої освіти, концепцію якої Міністерство презентувало в грудні 2019 року.
За формулою, два університети Кропивницького отримали збільшене фінансування. Це Центральноукраїнський національний технічний університет (приріст 3,1 млн грн, порівнюючи з бюджетом 2019 року) та Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка (2,8 млн грн). Льотна академія Національного авіаційного університету отримала 95% свого бюджету 2019 року.
Всього у підпорядкуванні МОН фінансування за формулою отримали 136 закладів вищої освіти та 12 їхніх філій, які мають власні кошториси. Завдяки такому розрахунку фінансування цього року 17 університетів отримали збільшення фінансування на понад 15 мільйонів гривень. Загалом 94 заклади отримали 100-120% від бюджету 2019 року, а 54 – 95-99% від бюджету 2019 року.
Про зміну підходу до фінансування ЗВО та інші аспекти реформи вищої освіти, яку впроваджує Міністерство, розповість заступник Міністра освіти і науки Єгор Стадний 28 лютого під час робочого візиту до Кропивницького. Зустріч із викладачами та студентами заступник Міністра проведе у Центральноукраїнському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка.
Нагадаємо, Міністерство освіти і науки у 2020 році зробило розрахунок обсягу фінансування ЗВО за конкретними показниками, серед яких: масштаб університету; контингент; регіональний коефіцієнт; позиції у міжнародних рейтингах; обсяг коштів на дослідження, які університет залучає від бізнесу чи з міжнародних грантів. З 2021 року до цих показників додасться працевлаштування випускників, які МОН буде відслідковувати через онлайн-систему. Для поступовості переходу у 2020 році були запроваджені обмеження для мінімальної та максимальної зміни бюджету кожного ЗВО – 95% та 120% від 2019 року відповідно.
Показники, за якими МОН робить розрахунок розподілу фінансування, дають університетам чітке розуміння, за якою траєкторією їм потрібно рухатись, щоб покращувати свої позиції.
Відтепер фактична кількість студентів за бюджетною формою навчання (контингент) – лише один із шести показників, які впливають на формування бюджету. Протягом наступних трьох років вага цього показника буде зменшуватись. Додатково держава стимулює університети зберігати свій профіль, технічні університети – підтримувати саме технічні спеціальності.
Показник масштабу стимулює заклади вищої освіти об’єднуватись та ефективно використовувати ресурси. Адже університети, у яких навчається менше 1000 студентів-бюджетників, будуть отримувати менше, а ті, де три, шість і десять тисяч студентів – навпаки отримуватимуть більше.
Застосування регіонального коефіцієнту у формулі дало змогу регіональним університетам у 2020 році отримати краще фінансування. У попередні роки через відтік абітурієнтів у великі міста регіональні ЗВО втрачали студентів та не мали ресурсів для розвитку. Застосовуючи регіональний коефіцієнт, держава підтримує регіональні університети.
Наявність українських університетів у міжнародних рейтингах – це стимул працювати над міжнародним визнанням та репутацією, підвищення шансів залучати іноземних студентів. Міністерство враховує позиції в QS World University Rankings, The Times Higher Education World University Rankings та Academic Ranking of World Universities. Зараз п’ять ЗВО, які входять до рейтингів, отримали додаткове фінансування за цим показником.
Кількість грошей на дослідження, які університет залучає від бізнесу та з міжнародних грантів, свідчить, що закладу довіряють донори та/або бізнес. Держава, використовуючи цей показник, стимулює університети розвивати науку та диверсифікувати джерела надходження грошей.
Працевлаштування випускників – це показник, який МОН почне застосовувати при розрахунку фінансування ЗВО у 2021. У 2020 МОН запустить електронну систему, яка буде моніторити, чи працюють випускники того чи іншого університету на посаді, що вимагає вищої освіти. Цей показник буде стимулювати університети підвищувати якість освіти, враховувати потреби ринку праці та сприяти працевлаштуванню своїх студентів.
Наступним кроком Міністерства стане спільна із профільним комітетом Верховної Ради розробка та внесення комплексних змін до законодавства, які нададуть фінансову автономію університетам.
