Трагічні повідомлення знову надійшли в громади Кіровоградщини.
Стало відомо про загибель мужніх захисників, інформує Златопіль.
Сумна звістка сколихнула Компаніївську громаду — відійшов у вічність Ващеня Олександр Іванович, мужній Захисник України, наш земляк.
Народився він 9 серпня 1976 року в селищі Компаніївка. З 1983 по 1991 рік навчався у Компаніївській середній школі. Після її закінчення вступив до Оникіївського професійного технікуму, де здобув професію тракториста. Свою трудову діяльність розпочав у місцевому колгоспі.
У 1994 році був призваний на строкову військову службу до лав Збройних Сил України, яку проходив до 1996 року. Згодом закінчив курси водіїв та працював на великовагових автомобілях на приватних підприємствах Компаніївки.
У 2022 році він без вагань став на захист України. Попри хворобу, яка могла б звільнити його від служби, Олександр зробив вибір серця — боронити рідну землю. Брав участь у бойових діях на Херсонщині, під Бахмутом та Куп’янськом. Останнім місцем його служби стала Харківщина.
Його життя обірвалося 19 вересня 2025 року через хворобу. Та для всіх нас він назавжди залишиться Героєм — щирим, добрим, справедливим, готовим завжди прийти на допомогу. Він був вірним другом, люблячим чоловіком і батьком, а для всієї громади — символом стійкості й незламності.
У померлого залишилися дружина, син та мати.
Петрівська селищна рада сповіщає про непоправну втрату – у боях за незалежність України загинув наш земляк, Вінічук Олег Васильович, мешканець села Олександро-Мар’ївка.
Народився Олег 03 листопада 1985 року у багатодітній родині, з дитинства ріс працьовитим і щирим. Навчався у Петрівській середній школі, після закінчення якої працював у ПП «Йосипівка». Його згадують як допитливого, доброзичливого товариша, людину з відкритим серцем та щирою усмішкою, що вміла підтримати і розрадити.
У серпні 2024 року він став на захист України, служив стрільцем-снайпером. Воїн чесно й віддано виконував свій військовий обов’язок, боронячи рідну землю.
18 жовтня 2024 року під час запеклих боїв поблизу населеного пункту Берестове Куп’янського району Харківської області його життя обірвалося. Довгі місяці рідні жили в невідомості, та навесні 2025 року після обміну тілами й підтвердження ДНК-експертизи з’ясувалося найстрашніше – Олега вже немає серед живих.
38 років… Такий короткий, але світлий життєвий шлях. Він не встиг здійснити всі свої мрії, але встиг зробити найважливіше – стати на захист своєї держави.
У світлій пам’яті Олег залишиться для брата і двох сестер.
