Макару (ім’я змінено) 40 років. У війну проживає з мамою, допомагає поратися біля худоби, саджати город і збирати врожай, офіційно працює. Два старших брати на війні, захищають країну від ворога. Він мав відповідати за маму і господарство.
Але пів року тому занедужав – кашель, температура, постійна втомлюваність, задишка. Не довго думаючи, Макар звернувся за медичною допомогою.
«Туберкульоз… Це прозвучало, як вирок, я дуже занепокоївся. Одразу питання: де він міг взятися у мене в селі? Досі не знаю відповіді. Адже я не маю поганих звичок, не палю, не вживаю алкоголь, постійно зайнятий фізичною працею… Пройшов додаткові обстеження, діагноз підтвердився. Отримав схему лікування – потрібно щоденно приймати ліки…», – згадує чоловік.
Моральну підтримку та прихильність до лікування туберкульозу Макару допомогли сформувати у БО «100 відсотків життя. Кропивницький». Тут підтримують людей, які мають туберкульоз. Пояснили, що важливо щоденно приймати ліки, не пропускаючи, щоб протидіяти хворобі; якісно харчуватися, тому підтримали мотиваційними сертифікатами на продукти харчування.
«Це для мене було дуже важливо. Перші місяці було важко…», – додає чоловік.
Лікування проходило добре, проміжні результати хороші. Він відповідально поставився до лікування, заохотив рідних також пройти обстеження.
«Чоловік регулярно приїздив у місто Кропивницький для проміжних обстежень, від БО «100 відсотків життя. Кропивницький» отримував компенсацію проїзду. Через кілька місяців він виглядав краще, повернувся до роботи», – ділиться Дмитро Данильченко – соціальний працівник проєкту «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині», що підтримано Глобальним фондом. Саме він супроводив його протягом всього лікування.
Наразі Макар має пройти чергове обстеження, щоб повністю переконатися, що туберкульоз у минулому.
