Ми всі вже звикли жити під шум сирен та навіть намагаємося робити буденні речі. Пригадайте, як попервах ми не помічали ні погоди, ні природніх явищ. Було лише холодно і не дуже. Адже ми вчилися жити в нових, на жаль сумних і складних реаліях.
І ми вже садимо городи та помічаємо як весна поступово приходить в Кропивницький своїми ніжними квітами, бруньками, які розпускаються просто на очах та атмосферою надії на близьку Перемогу!
“Хай буде весна!” – Україна розквітне і відновиться!