Прострiлений бронежилет, рацiя, вiдпрацьованi гiльзи, прапори вiйськових частин зiбрав кропивничанин Володимир Рура.
Про це йдеться у сюжетi Суспiльного, передає Златопiль.
Працює чоловiк завiдувачем хiрургiчного вiддiлення обласного госпiталю для ветеранiв вiйни. Свiй робочий кабiнет хiрург перетворив на музей. Експонати для нього дарують на згадку учасники бойових дiй на Сходi України, яких вiн оперував.
Iсторiя створення музею розпочалася iз бойового прапору. Його розмiстили в холi госпiталю.
“Цей прапор на фронтi був, хлопцi його привезли, подарували, це так зворушливо було. Прапор, який бачив вiйну, порох, страждання, поранення, подарував його Стемпурський, вiн його i пiдписав – перша дата 2014 рiк. I так потихеньку хлопцi приходять i розписуються”.
“Сiм рокiв назад ми почали лiкувати перших поранених зi Сходу України i кожен щось лiкарю на згадку залишав. Док, давай я тобi подарую гiльзу, я потiм привезу шеврон. I так потихеньку бiльше 59 експонатiв ось тут всiх”.
Першим лiкар дiстав прострiлений бронежилет.
“Валерiй Корня каже, док, дивись, мене врятував телефон i гаманець, бачте прострiлений бронежилет, бачите, з дiркою. Що туди зайшло, я вам зараз покажу. Цей калiбр – це снайперський пострiл в серце. Синяк був, поломанi ребра, але залишився живий”.
Є в колекцiї хiрурга танковий снаряд.
“Вiн вилiтає iз танка i летить в танк, який нацiлився, пробиває танк, пробиває броню i за рахунок того, що осколки бронi вилiтають, вражає весь екiпаж. Тут вольфрамовий наконечник, який пробиває будь-яку броню”.
Є у кабiнетi хiрурга польовий телефон часiв Другої свiтової, рацiя та осколки вiд мiн.
“Настрашнiша рiч у музеї – протипiхотна мiна “Пелюсток”. Це шматок пластмаси, який вiдриває ногу. Вона лежить в травi i її не видно. Це навчальний боєприпас. Лише уявiть, що вiн може натворити, коли летить з великою швидкiстю, вiн гострий. як сокира”.
На стiнах Володимир Рура розмiстив прапори. Є iз Канади, прапор американських спецпризначенцiв, Є стяг 72 бригади “Чорнi запорожцi”.
“У мене позивний “Литва”. Олександр Крячко подарував менi литовський прапор. Був дуже поранений, його врятували, у Феофанiї лiкувався, у нас реабiлiтувався. Познайомився iз волонтеркою iз Америки i вони подарували менi американський прапор”.
“Коли я захожу пiдписувати документи завжди звертаю увагу на боєприпаси, якi хлопцi залишають пiд час лiкування в нашому вiддiленнi. Iнколи завiдувач нам розповiдає, хто залишав i як вони дiють”, – каже старша медсестра вiддiлення Свiтлана Гаврiна.
Оперує хiрург три днi на тиждень. Учасник бойових дiй Сергiй Шевченко в госпiталi лiкується мiсяць. Каже музей бачив.
“Хороший музей, менi сподобався, хочу на згадку подарувати шеврон своєї частини”.
Пiсля завершення епiдемiї коронавiрусу хiрург планує показувати експонати музею усiм охочим.
