У Кропивницькому відбулася презентація книги письменника, журналіста та педагога Анатолія Саржевського «Світло вчительських сердець».
Видання присвячене освітянам Кіровоградщини, які присвятили своє життя навчанню й вихованню дітей, залишивши добрий слід у пам’яті учнів і колег, інформує Златопіль.
У книзі зібрано спогади про вчителів області, їхній життєвий і професійний шлях, творчі здобутки, людяність, мудрість і доброту. Автор також ділиться історіями про власне дитинство, родину та педагогів, які відіграли важливу роль у його житті.
Під час зустрічі Анатолій Саржевський розповідав історії зі свого педагогічного досвіду, згадував учителів і наставників. Завдяки слайд-презентації присутні змогли побачити світлини освітян, чиї історії увійшли до нового видання.
Окрему увагу приділили спогаду про Ніну Іванівну Мотузенко — колишню вчительку школи у Вишняківці Кропивницького району, яка мала понад пів століття педагогічного стажу. На презентацію завітали її родичі, які долучилися до зустрічі, щоб згадати вчительку та її професійний шлях. Спогад про неї у книзі має назву «Школа — то найкраще, найцінніше для мене».
Серед гостей були друзі, однокласники, учні та студенти автора, колеги, працівники Рубанівської сільської ради, внутрішньо переміщені особи з Херсонщини та небайдужі кропивничани. Присутні ділилися особистими історіями, пов’язаними з Анатолієм Васильовичем, дякували йому за мудрість, наставництво та підтримку.
Привітати автора з виходом нової книги прийшли його друзі й колеги, зокрема Ірина Небеленчук, Петро Мельник, Олена Надутенко, Валентин Карпов, Володимир Мощинський, Анатолій Безтака та Тетяна Березняк.
Також гості мали змогу ознайомитися з творчістю письменника завдяки книжковій виставці. На ній представили першу книгу автора «Летять роки на крилах вічності», літературно-мистецькі альманахи та газетні публікації з його художніми й публіцистичними творами.
Зустріч пройшла у дружній атмосфері та подарувала присутнім нагоду згадати власні шкільні роки й учителів, які вплинули на їхнє життя. Адже справжній педагог залишає по собі світло, яке не згасає.
