Життя воїнів з Кіровоградщини обірвала війна з підступним ворогом.
Про це повідомили в громадах, інформує Златопіль.
Знам’янка у скорботі. Загинув Роман Русланович Шаков
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким, всім, хто любив і знав воїна.
До рідного дому на щиті повертається житель села Олімпіадівки, старший солдат, старший механік-водій 2 частини бойової машини першого танкового взводу 2 танкової роти танкового батальйону Барабаш Олександр Павлович, 20 квітня 2001 року народження.
Захисник вважався зниклим безвісти з 15 травня 2024 року і лише зараз офіційно підтвердилась інформація про його загибель.
Олександр народився у звичайній робітничій сім’ї в селі Олімпіадівці. Отримав повну загальну середню освіту в Новостародубській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Закінчив Олександрійський аграрний технікум і продовжив навчання в Білоцерківському національного аграрному університеті.
У жовтні 2022 року Олександр Барабаш одружився. Мав маленьку донечку.
Це був життєрадісний юнак, який любив життя, полювання, рибалку. Він був добрим, завжди готовим всім прийти на допомогу. Олександр був опорою для родини і надійним другом для побратимів.
В 2022 році молодий чоловік підписав контракт та став на захист своєї Батьківщини. По закінченню війни він мріяв створити власну пасіку, але доля склалася інакше. 15 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на північних околицях м. Вовчанська Харківської області воїн загинув.
Батьки втратила сина, дружина – чоловіка та тата своєї донечки, брати та сестра втратили брата, племінники – дядька.
Загинув мужній воїн з Побузької громади – Ікавчук Володимир Миколайович.
Народився Володимир 25.12.1981 року в селі Капітанка, Голованівського району, Кіровоградської області. До десятого класу навчався в Побузькій загальноосвітній школі, потім продовжував навчання в Капітанській школі. Після здобуття середньої освіти навчався в Кіровоградському сільськогосподарському технікумі.
Після навчання працював енергетиком на ТОВ “ПФК”. Одружився. Радів народженню сина Дениса. Був для нього гарним батьком.
25 жовтня 2023 року, взявши на себе відповідальність за захист країни, Володимир Миколайович був призваний на військову службу до Збройних сил України. Воював у найгарячіших точках російсько-українського фронту, де був командиром десантно штурмового відділення 80 ДШБ і разом з побратимами проходив справжнє пекло. Протягом 2024 року за гідну службу, самовідданість та проявлену мужність Указом президента України, Ікавчука Володимира Миколайовича нагородили найвищими державними нагородами: Орденами “За мужність” ll та lll ступенів, а згодом від головнокомандувача Збройних сил України Володимиру вручили найвищу з нагород Збройних сил України – нагрудний знак “Золотий хрест”.
Він мужньо і гідно воював за свою Батьківщину. Кожен бойовий епізод був пов’язаний з ризиком, втратами, ситуаціями, коли дивом вцілів. Вони мали відпрацювати завдання і повернутися, проте саме той бойовий вихід став для Володимира останнім. 20 січня 2025 року Ікавчук Володимир Миколайович загинув біля населеного пункту Косиця, Суджанського району, Курської області.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого Героя. Про дату і час поховання буде повідомлено згодом.
Вічна пам’ять та слава Герою.
