Сьогодні, 18 серпня, кропивничани провели в останню земну путь українського Лицаря честі й духу, Воїна-захисника Романа Слюсаря.
Про це повідомляє міська рада, інформує Златопіль.
Роман Слюсарь народився 6 січня 1996 року. Від перших місяців життя його доля була нерозривно пов’язана з Кропивницьким, тут минули його дитинство та юність.
Закінчивши середню школу №13, вступив до Кіровоградського вищого професійного училища №4, де здобув робітничу професію верстатника широкого профілю. Проте ще з дитинства у його серці жила мрія — стати військовим та присвятити себе служінню українському народу.
Тож, не вагаючись, у 2015 році Роман Слюсарь уклав контракт та став до лав Національної гвардії України. Відтоді військова справа стала невід’ємною частиною його життя.
Уже в перші роки служби Роман Слюсарь брав участь у виконанні завдань із захисту територіальної цілісності України в зоні бойових дій на сході країни. За сумлінне виконання військового обов’язку та участь в антитерористичній операції був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». Мав статус Учасника бойових дій.
Прагнучи професійно розвиватися та вдосконалювати свої військові знання й навички, у 2019 році Роман вступив до Київського інституту Національної гвардії України. У 2023 році, успішно завершивши навчання, був зарахований до особового складу військової частини 3017 Національної гвардії України. Упродовж років служби Роман Слюсарь залишався у складі цієї ж військової частини, обіймав відповідальні командні посади.
У січні 2025 року, Роман Слюсарь був призначений командиром 1-го взводу оперативного призначення. Був вимогливим, відповідальним, дисциплінованим командиром, та водночас, справедливим і уважним до своїх підлеглих та побратимів. Під час служби був відзначений медаллю «За вклад в оборону Харківського району».
09 травня 2026 року під час виконання бойового завдання попоблизу населеного пункту Сергіївка, Покровського району, Донецької області старший лейтенант Роман Слюсарь загинув, до останнього подиху залишаючись вірним своєму обов’язку та побратимам. Йому назавжди залишиться 30 років.
Для рідних він був — люблячим сином, турботливим батьком, щирою, відкритою та дорогою людиною. Життєрадісній, енергійний і позитивний, він умів радіти простим речам та щиро любив життя. Захоплювався футболом.
Його доброта була справжньою і глибокою — у ставленні до людей, у щирості намірів, у готовності відгукнутися без зайвих запитань. Поруч із ним відчувалася надійність і спокій.
Слава йому! Вічна і світла шана!
