Містяни попрощалися з Героями, які віддали своє життя за свободу і незалежність рідної землі — солдатами Анатолієм Шальнєвим і Євгенієм Павловим.
Євгеній Павлов народився 10 липня 1992 року в Кропивницькому. Навчався у загальноосвітній школі № 30, де зарекомендував себе старанним учнем. Із дитинства захоплювався спортом, особливо любив футбол. Також займався брейк-дансом, брав участь у виступах на різних сценічних майданчиках міста.
Після закінчення школи Євгеній розпочав трудовий шлях, працював у деревообробному цеху, де швидко опанував роботу. Згодом пройшов строкову військову службу. Повернувшись додому, одразу став до роботи у будівельній бригаді, сумлінно працював та завжди відповідально ставився до справи.
У лютому 2025 року Євгеній приєднався до лав Збройних Сил України, пройшов необхідну підготовку та став на захист Батьківщини. Служив старшим стрільцем-оператором механізованого відділення на Сумському напрямку.
Солдат Євгеній Павлов загинув 03 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Андріївка Сумського району Сумської області, до останнього залишаючись вірним військовій присязі.
Від того часу він вважався зниклим безвісти. Рідні не втрачали надії, постійно зверталися до всіх можливих служб, шукали будь-яку інформацію та чекали звістки. У лютому 2026 року результати ДНК-експертизи підтвердили загибель воїна. Йому було лише 33 роки…
Євгеній дуже любив життя, будував плани і мріяв про майбутнє. Він був щирим, позитивним і життєрадісним, умів підтримати добрим словом і допомогти ділом, мав багато друзів. Особливо тепло ставився до своїх племінників — завжди турбувався про них і підтримував . Був люблячим сином і братом.
У пам’яті всіх, хто знав Євгенія, він назавжди залишиться доброю, світлою людиною та мужнім Захисником України.
Анатолій Шальнєв народився 25 грудня 1969 року в одному із сіл Омської області. Із ранніх років був працьовитим, звик допомагати батькам, рано зрозумів справжню ціну праці. Навчався Анатолій у місцевій школі, професію електрика здобув у професійно-технічному училищі. Після завершення навчання пройшов строкову військову службу.
Згодом родина переїхала до України, у Кропивницький. Саме тут минуло трудове життя Анатолія. Працював на різних підприємствах міста — у «Водоканалі», «Обленерго», на «Креативі». Останнім місцем роботи було підприємство «Екостайл». Колеги знали його як відповідального, врівноваженого і надійного працівника, людину, на яку можна покластися.
У березні 2023 року Анатолій долучився до лав Збройних Сил України. Він без вагань став на захист країни, служив номером обслуги механізованого відділення на Харківському напрямку, мав статус учасника бойових дій.
Свій останній бій солдат Анатолій Шальнєв прийняв 15 серпня 2023 року в районі населеного пункту Першотравневе Куп’янського району Харківської області під час виконання бойового завдання.
Після того бою Анатолій Шальнєв вважався зниклим безвісти. Рідні не припиняли пошуків, зверталися до державних органів, міжнародних організацій, гуманітарних місій, сподіваючись отримати бодай якусь звістку. Згодом найтяжче підтвердилося: результати ДНК-експертизи підтвердили його загибель. Воїну було 53 роки…
У повсякденному житті Анатолій Петрович був доброю, щирою і врівноваженою людиною, яка понад усе цінувала родину, взаємоповагу та людяність. Його пам’ятають спокійним, розсудливим і небайдужим. Найбільшою гордістю для нього були діти. Він був турботливим батьком, щиро любив їх, намагався навчити життєвої мудрості, прагнув стати для них надійною опорою і прикладом. Анатолій Петрович виховав чотирьох дітей, яких безмежно оберігав і про яких постійно дбав.
Слава їм! Вічна і світла шана!
