Туберкульоз – це інфекційне захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом. Якщо туберкульоз не лікувати, паличка Коха швидко поширюється і на небезпеку наражаються інші люди.
Проте не всі з відповідальністю ставляться до свого здоров’я, тож бувають випадки, коли наші соціальні працівники буквально вмовляють пацієнтів випити протитуберкульозні препарати.
39-річний Дмитро (ім’я змінено) безвідповідально поставився до лікування туберкульозу. Проживає в районному центрі, сім’ї немає. Він приймає ЗПТ (замісна підтримувальна терапія), має ВІЛ-інфекцію та не прагне змінити своє життя. Туберкульоз у нього вдруге. Стався рецидив, адже хворів він у 2022 році. Відтоді спосіб його життя не змінився.
Чоловік потрапив під супровід БО «100 відсотків життя. Кропивницький», де соціальна працівниця контролювала прийом ліків та стежила за вчасними проміжними обстеженнями.
«Здавалося, це було дуже довге лікування. Хоча схема лікування була розписана на пів року. Кожен день я переймалася, чи він випив ліки, чи не забув про обстеження. Забував, тому доводилося нагадувати. А коли вже пройшов повністю лікування, на контрольне обстеження доставляла особисто. Він відмовлявся йти до лікарні. Довелося винаймати машину і стояти поруч з Дмитром в лікарні, щоб пройшов обстеження. Коли сказали, що він вилікував туберкульоз, я відчула полегшення. На жаль, для нього важливіше було отримати ЗПТ, ніж протитуберкульозні препарати. Та нам важливо було довести лікування до завершення», – ділиться Світлана Дем’яненко – соціальна працівниця проєкту «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині», що підтримано Глобальним фондом.
БО «100 відсотків життя. Кропивницький» вже двадцять років підтримує людей з уразливих груп, допомагає пройти цей шлях.
Історія Дмитра на лікуванні завершилася, а от наша підтримка продовжується, адже соціальна працівниця дізналася, що в нього немає паспорту і наразі допомагає вирішити це питання…
