У селi Роздолля Кропивницького району Кiровоградської областi родина переселенцiв з Харкова лiкують i доглядають травмовану лелеку на прiзвисько Льоля.
Про це йдеться у сюжетi Суспiльного, iнформує Златопiль.
Кажуть, що птах нагадує їм про зниклого на вiйнi батька, якого вони чекають i вiрять у його повернення.
На Кiровоградщину Дмитро Патрушев та Євгенiя Канiвець з донькою Iєрiєю переїхали пiсля повномасштабного вторгнення Росiї в Україну. Лелеку прихистили в серединi серпня, годують рибою тричi на день. Коли знайшли її травмовану, думали, збила машина, розповiв Дмитро Патрушев:
“Вона лежала на краю поля. Це, буквально, два метра вiд дороги. На дорозi лежало пiр’я”.
У птаха була зламана нога, розповiла Iєрiя Патрушева:
“Крила в неї були розставленi i одна лапа стирчала назад. Менi вона дуже подобається, постiйно хочеться її обiйняти i погладити, але я цього не роблю”.
Пiд час огляду в лiкарнi з’ясували, що в лелеки перелом зi змiщенням, потрiбно вставляти шпицю в кiстку, сказала Євгенiя Канiвець:
“Сказали, що їй треба робити якийсь там iнгаляцiйний наркоз, що у Кропивницькому немає такого наркозу для тварин, i що є гарний орнiтолог у Днiпрi”.
Операцiю Льолi робили в Днiпрi. Коштувала вона п’ять тисяч гривень. Грошi дала родина i благодiйники. За словами Євгенiї Канiвець, мiсяць лелеку лiкуватимуть вдома, потому повезуть на огляд у ветеринарну клiнiку:
“До весни вона може з нами залишитись”.
Дмитро Патрушев сказав, що доглядатимуть за птахою, доки та знову не зможе лiтати:
“Щоб вона повернулась у своє середовище. Це головне”.
Зi слiв Євгенiї Канiвець, лелека нагадала їй зниклого безвiсти батька чоловiка, який пiшов захищати Україну. 19 червня отримали звiстку з передової, що вiн зник:
“У мами на телефонi з початку вторгнення є пiсня “Бiля тополi калина росте”. Там така фраза: “I крилами лелеки повернуться живi”. Знаєте, вiн наче лелека, вiн наче трiшки не долетiв додому, бо тут поруч ми її знайшли”.
Мрiють, що Льоля одужає i зможе повернутись на свободу, як i їхнiй батько, сказала Євгенiя:
“Надiя не згасає. Вона є. Ми думаємо про нього (батька – ред.) i сподiваємось, що вiн живий”.
