20 листопада 2026, п’ятниця

Наглядові ради для лікарень: депутати не могли домовитися, а Чорноіваненко попередив про ризик подвійного управління медзакладами

20 листопада на позачерговій сесії Кіровоградської обласної ради депутати розглядали питання формування конкурсної комісії, яка відбиратиме кандидатів до наглядових рад шести обласних лікарень. Розгляд супроводжувався дискусією щодо повноважень майбутніх наглядових рад та їхнього впливу на управління медичними закладами.

Депутат обласної ради, голова обласної організації ВО «Батьківщина» Олександр Чорноіваненко виступив із пропозицією переглянути затверджені раніше положення про наглядові ради. Він застеріг від створення додаткового управлінського органу, який, на його думку, може обмежити повноваження генеральних директорів лікарень, ускладнити ухвалення рішень та розмити відповідальність за роботу медзакладів.

Попри дискусію, питання створення конкурсної комісії зрештою підтримали за основу. За відповідний проєкт рішення проголосував 41 депутат.

Як виникла необхідність створення наглядових рад

Історія створення наглядових рад в обласних медичних закладах розпочалася ще у 2024 році. Тоді Кіровоградська обласна рада однією з перших в Україні ухвалила рішення щодо їх запровадження.

Наразі йдеться про формування наглядових рад у шести медичних закладах, засновником яких є обласна рада:

  • Кіровоградській обласній лікарні;
  • Обласному клінічному кардіологічному центрі;
  • Обласній клінічній психіатричній лікарні;
  • Обласній клінічній дитячій лікарні;
  • Кіровоградському обласному фтизіопульмонологічному медичному центру;
  • Обласному клінічному онкологічному центру.

Відповідно до раніше ухваленого рішення, кожна наглядова рада має складатися з 11 осіб: п’яти представників власника медичного закладу та шести незалежних членів.

Передбачається, що наглядові ради братимуть участь у стратегічному управлінні лікарнями, погоджуватимуть фінансові плани та структуру закладів, контролюватимуть окремі управлінські процеси.

Необхідність прискорити процедуру пов’язана і з вимогами Національної служби здоров’я України. Як раніше пояснював директор департаменту охорони здоров’я Кіровоградської ОВА Олег Рибальченко, із 2027 року наявність наглядових рад стане обов’язковою умовою для укладання договорів із НСЗУ для кластерних і надкластерних лікарень.

На Кіровоградщині це стосується 11 медзакладів: шести надкластерних, що належать обласній раді, та п’яти кластерних, засновниками яких є територіальні громади.

Чому Олександр Чорноіваненко пропонував переглянути повноваження наглядових рад

Під час розгляду питання Олександр Чорноіваненко нагадав колегам, що після ухвалення рішення у 2024 році змінилася нормативна база, зокрема з’явилася постанова Кабінету Міністрів, яка визначає порядок створення та діяльності наглядових рад у медичних закладах.

На його переконання, обласна рада має не просто виконати вимоги законодавства, а й належним чином визначити межі повноважень усіх учасників управління лікарнями.

«Ми допустили помилку, і я в тому числі, що проголосували у 2024 році. Ми все просто прорахували не до кінця. Тому зараз маємо можливість виправити ситуацію», — заявив депутат.

Одним із головних аргументів Чорноіваненка стала надмірна кількість структур, які вже впливають на діяльність керівників обласних лікарень.

За його словами, генеральний директор медичного закладу одночасно працює в умовах фінансових і управлінських вимог НСЗУ, отримує фінансування з обласного бюджету, взаємодіє з департаментом охорони здоров’я, депутатськими комісіями та обласною радою.

«У цій усій круговерті є один генеральний директор, якого ми через конкурс обрали, якого затвердили на сесії. І тепер ми ще хочемо, щоб він витримував наглядову раду», — наголосив Олександр Чорноіваненко.

Депутат звернув увагу, що керівник лікарні фактично може опинитися в ситуації, коли для ухвалення важливих рішень йому доведеться враховувати позицію ще одного управлінського органу, який матиме значний вплив на діяльність закладу.

Окремо він зупинився на повноваженнях наглядових рад щодо погодження фінансових планів і структури лікарень.

За його словами, фінансовий план — це не формальний документ. Він визначає можливості закладу щодо інвестицій, капітальних видатків, придбання обладнання, розвитку матеріально-технічної бази та впровадження нових технологій.

Якщо погодження таких документів залежатиме від наглядової ради, виникає ризик додаткового управлінського впливу на генерального директора.

«Фінансові плани — це інвестиції, капітальні видатки, усе, що стосується розвитку закладу. І що тоді повинен робити генеральний директор? Він змушений буде прислухатися до позиції голови наглядової ради, адже той матиме відповідні повноваження», — пояснив депутат.

На думку Чорноіваненка, у такій системі відповідальність за результати роботи лікарні може стати розмитою: керівник відповідатиме за діяльність закладу, але частина ключових рішень залежатиме від іншого органу.

Якою була пропозиція Чорноіваненка

Олександр Чорноіваненко запропонував доопрацювати положення про наглядові ради та передбачити для них консультативно-дорадчий характер діяльності.

Він наголосив, що не заперечує необхідності громадського контролю, залучення незалежних фахівців та взаємодії з громадськістю. Однак вважає, що такі органи не повинні створювати паралельну систему управління лікарнями.

За його пропозицією, наглядові ради могли б стати майданчиком для комунікації, обговорення проблем медичних закладів, напрацювання рекомендацій та сприяння їхньому розвитку.

Водночас депутат звернув увагу на те, що повноваження обласної ради як засновника та повноваження керівників комунальних підприємств мають бути чітко визначені.

Зокрема, він нагадав, що призначення керівників обласних медичних закладів належить до повноважень обласної ради. На його думку, урядова постанова не повинна трактуватися як підстава для нівелювання повноважень засновника, визначених законодавством.

«Є необхідність розділити повноваження між засновником і наглядовою радою. Але ми не повинні створювати ситуацію, коли генеральний директор не може повноцінно виконувати свої обов’язки», — така логіка позиції депутата.

Він також застеріг від створення прецеденту, за якого керівники медичних закладів фактично опиняться під подвійним управлінням.

Чому депутати не могли дійти згоди

Під час обговорення проєкту рішення між депутатами виникла дискусія щодо того, якими саме мають бути повноваження наглядових рад.

Частина депутатів підтримувала пропозицію обмежити їх консультативно-дорадчими функціями. Інші наполягали на необхідності зберегти передбачені законодавством управлінські повноваження.

Директор департаменту охорони здоров’я Кіровоградської ОВА Олег Рибальченко пояснив, що наглядові ради відповідно до чинного законодавства є органами управління медичних закладів. Тому повністю позбавити їх відповідних повноважень обласна рада не може.

Він також зазначив, що питання розмежування повноважень між засновником та наглядовою радою можна опрацювати, однак необхідно враховувати вимоги законодавства.

За словами Рибальченка, призначення керівників лікарень залишається повноваженням обласної ради.

Три голосування: як депутати підтримали створення конкурсної комісії

Питання створення конкурсної комісії депутати розглядали тричі.

Під час першого голосування проєкт рішення підтримав 31 депутат. Під час другого — 32. Однак необхідної кількості голосів для ухвалення рішення не вистачило.

Після цього депутати продовжили обговорення. Олександр Чорноіваненко наполягав на необхідності повернутися до попереднього питання та розглянути запропоновані ним зміни до положення про наглядові ради.

Він також закликав колег не пов’язувати дискусію щодо повноважень наглядових рад із формуванням конкурсної комісії.

Депутат підкреслював, що фракція «Батьківщина» не заперечує проти кандидатур, запропонованих до складу комісії, і готова підтримати її формування.

Під час одного з етапів засідання Чорноіваненко звернувся до колег із проханням повернутися до раніше розглянутого питання. Однак пропозиція не набрала необхідної кількості голосів: за повернення проголосували 24 депутати.

Згодом пролунала пропозиція повернутися до розгляду питання конкурсної комісії. Депутати знову перейшли до голосування.

Цього разу проєкт рішення за основу підтримав 41 депутат. Таким чином, створення конкурсної комісії отримало необхідну підтримку.

Водночас документ ще мають доопрацювати.

Хто увійде до конкурсної комісії

Згідно з проєктом рішення, конкурсна комісія складатиметься з восьми осіб:

  • трьох представників депутатського корпусу обласної ради;
  • двох представників департаменту охорони здоров’я Кіровоградської ОВА;
  • трьох представників громадських організацій.

До складу комісії запропонували включити:

  • Володимира Матвієнка — представника фракції «Слуга Народу»;
  • Юрія Семенюка — представника фракції «Пропозиція»;
  • Романа Гулого — представника депутатської групи «Кіровоградщина»;
  • Олега Рибальченка — директора департаменту охорони здоров’я Кіровоградської ОВА;
  • Наталію Горбенко — заступницю директора департаменту охорони здоров’я Кіровоградської ОВА.

Ще трьох представників мали визначити серед кандидатур, поданих громадськими організаціями. Загалом надійшло вісім пропозицій.

Дві кандидатури — Вікторії Однобочко та Катерини Ткаченко — підтримали обидві профільні депутатські комісії.

Щодо третього представника громадськості єдиної позиції не було. Тому під час сесії провели рейтингове голосування між Оленою Барановою та Юрієм Деркаченком.

Більше голосів отримав Юрій Деркаченко, представник громадської організації «Центральноукраїнський антикорупційний офіс». Його кандидатуру включили до проєкту рішення.

Що буде далі

Підтримка проєкту рішення за основу означає, що обласна рада переходить до наступного етапу формування наглядових рад — організації конкурсного відбору їхніх членів.

Водночас дискусія щодо розподілу управлінських повноважень залишається актуальною. Саме це питання, на думку Олександра Чорноіваненка, потребує особливої уваги депутатського корпусу.

Депутат наголошує: запровадження нових механізмів управління не повинно перетворюватися на додаткову бюрократичну перепону для лікарень. Адже в умовах обмежених ресурсів, значного навантаження на медичну систему та необхідності постійного розвитку закладів важливо не лише створити нові органи, а й забезпечити чітку відповідальність за кожне управлінське рішення.

Позиція Чорноіваненка полягає в тому, що контроль, прозорість і залучення громадськості мають працювати на розвиток лікарень, а не ускладнювати роботу тих, хто безпосередньо відповідає за їхню діяльність.

Наглядові ради для лікарень: депутати не могли домовитися, а Чорноіваненко попередив про ризик подвійного управління медзакладами
Оцінити цей запис

Доставка квітів у Кропивницькому

Коментарі

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опублікований