Не вчіть мене любити Україну.
Самі її по-справжньому любіть
Ці промовисті рядки маловисківської поетеси Тетяни Андрушко можна вважати життєвим кредом школяра – юного політолога з Кіровоградщини Віталія Ніколаєнка.
Під час нашої розмови подумалося: можна називатися «артистом», «фізиком», але так ніколи не стати ним. Не маючи необхідних даних, важкувато буде підлаштовуватися під чужі «стандарти». Адже у професії, як у житті, цінують насамперед тих, хто не втрачає особистого «Я», тих, чиє «Я» чогось варте.
Ще одне. Визнання і покликання існують тільки в парі. Покликання веде до визнання. І горе тому, хто розлучить їх у собі. Такий уже неписаний закон камертону справедливості.
У цій думці переконаний мій співрозмовник – учень 10 класу комунального закладу «НВК І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Новгородківської районної ради, Президент органу шкільного самоврядування, заступник голови районного Парламенту дітей, член обласного Парламенту дітей, у складі комісїї якого співпрацює з дітьми молодшого і середнього шкільного віку.
Любові Віталія Ніколаєнка до життя у всіх його проявах, активній громадянській позиції, енергетиці, який націлений на завтрашній день можна по-доброму позаздрити.
У нашій розмові дізнався, що йому подобаються люди чесні, креативні, які мають життєву позицію. А ще захоплюється футболом, віршуванням, малюванням, цікавиться фотографією, журналістикою, полюбляє при нагоді порибалити під час гостин на селі у рідного дідуся, постійно «тримає руку» на пульсі сучасних політичних подій, відстежуючи в них участь молодих людей.
Сенс життя вбачає у духовному збагаченні, гармонії зі світом і природою. Не терпить людської байдужості, зради, черствості душевної. У подальшому самостійному житті бачить себе політологом, тому йому геть не байдуже, як розвиватиметься, куди йтиме його країна, яке майбутнє чекає її після цьогорічних виборів Президента України.
Не злічити започаткованих ним спільно з головою районного Парламенту дітей Катею Дукай доброчинних масових заходів за активною участю юних парламентарів із усіх 12 закладів загальної середньої освіти району.
– Серед недавно проведених акція «Ми – проти наркотиків», бо вони – це вічний морок, отрута, яка забирає свідомість, перетворюють життя людини на суцільне страхіття та позбавляють її щастя, – ділиться роздумами Віталій. – Своєю акцією закликаємо дітей і підлітків не думати про наркотики, не наближатися до них, бо вони можуть нанести величезну шкоду здоров’ю. А тому не можемо стояти осторонь цієї важливої проблеми. У рамках заходів щодо відзначення свята Весни «з подачі» органу учнівського самоврядування провели акцію, в ході якої готували листівки з привітаннями жінкам – військовим. Школярі брали активну участь в реалізації обласного проекту «Ордени і медалі моєї родини», щорічних районних зльотах юних парламентарів, під час яких вони вони не лише займалися в секціях, а й знайомилися з історією рідного краю, пам’ятками архітектури на території селища. А ще ми підготували і реалізували масштабний проект, спрямований на боротьбу з булінгом в закладах освіти. Щоб більше дізнатися про нашу діяльність раджу як адміністратор офіційного сайту Новгородківського НВО почитати про проведення нами ярмарок солідарності, акцій, флешмобів тощо. Буде цікаво. Ще одне. З метою реалізації проекту провели засідання командирів класів, анкетування учнів, психологічний тренінг та створили власний відеокліп « Безпечна школа», який за короткий термін набрав понад три із половиною тисяч переглядів. На досягнутому на зупиняємось, а йдемо далі. У своїй діяльності, як майбутнього політолога відчуваю дійову підтримку директора школи Наталії Володимирівни Кушнір, до робочого кабінету якої можна запросто зайти для вирішення нагальних питань щодо покращення діяльності шкільного самоврядування, педагога – організатора Аліни Олегівни Кушнір – Рець. Ми, парламентарі, завжди знаходимо підтримку депутатів різних рівнів, які не зважаючи на свою зайнятість, цікавляться питаннями організації нашої роботи та беруть участь у засіданнях районної секції обласного Парламенту дітей, останнє з яких відбулося наприкінці лютого цього року. Така дійова підтримка нам дуже потрібна, тому з вдячністю за небайдужість дякую цим людям. Завжди прислухаюся і до слушних порад свого батька – Володимира Валентиновича, який хоче бачити мене успішною й порядною людиною.
– Віталію, мені розповідали про тебе, як про людину, котра швидко орієнтується в просторі, вміє перебудовуватися і вносити корективи до своєї громадської діяльності, враховувати емоційно – оцінний фактор у молодіжній аудиторії під час виступів, до яких готуєшся і справляєш на ровесників гарне враження. Це добре. Чув і таку характеристику: «Віталій – амбітна людина: як сказав – так і повинно бути!». Тому хотілося б почути про ставлення до критичних зауважень на свою адресу…
– Я завжди намагаюся визначатися у відстоюванні своїх життєвих позицій, маю власну думку на речі, які мене оточують, але якщо на свою адресу чую здорову критику, то поступаюся і прислухаюся до зауважень, бо розумію, що досвід набувається з роками. Тому наполегливо працюю над тим, що мене найбільше цікавить. Серед навчальних предметів перевагу віддаю урокам англійської мови, історії України. Брав участь у недавньому обласному конкурсі з історії, на який подав наукову розвідку з темою «Новгородківщина в часи боротьби за українську державністьу 1918-1919 роках». А ще займаюся у гуртках автосправи для старшокласників та у гуртку «Основи журналістики» Новгородківського районного будинку дитячої та юнацької творчості, яким керує місцева поетеса Оксана Четвертак. Минулого року став переможцем обласного етапу всеукраїнського гуманітарного конкурсу «Космічні фантазії» Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я» і був нагороджений Кіровогорадським обласним центром науково-технічної творчості учнівської молоді Дипломом І ступеня.
– Віталіє, користуючись нагодою, як член журі конкурсу, підсумки якого підбито цими днями, вітаю тебе з цьогорічною перемогою в номінації «Література, журналістика». Твоє цікаве оповідання «Вперед до нових галактик» легко читається, свідчить про творчі здібності, зацікавлення космічною тематикою, відзначено серед 35 творів інших юних конкурсантів – «сузірчан» і наприкінці цього тижня буде направлено у числі 9 творчих робіт юних літераторів Кіровоградщини до Українського державного центру позашкільної освіти для участі у фінальному етапі конкурсу. Тож «тримаю «кулачки», сподіваючись на твою перемогу! А побажати тобі хочеться й далі розвивати творчі нахили, розширювати життєвий досвід, виховувати любов до рідного слова й України.
– Дякую за визнання і побажання. На досягнутих успіхах не зациклююся, а йду вперед до своєї мети, не зупиняючись.
До нашої розмови підключається Тетяна Віталіївна Калюжна – заступник директора з виховної роботи Новгородківського НВК:
– Наш Віталій – цілеспрямований, діловий й дуже активний учень, Гордість школи і району. Вчиться на високому і достатньому рівнях. За результатами цьогорічного традиційного посеместрового опитування в школі Віталій отримав звання «Найпопулярніший учень». Його етузіазмові та працелюбності можна позаздрити, Він – ініціатор багатьох цікавих і корисних шкільних справ. За зібрані юними господарями школи кошти на проведеній ярмарці солідарності покращено її зовнішній вигляд, оформлено експозиції та стенди на першому поверсі. А ще він сповна віддається громадській роботі. Звісно, досвіду в роботі з людьми йому ще бракує, але завжди в нащих розмовах наголошую на тому, що треба завжди працювати в команді, бо одинаки ніколи не матимуть успіху в житті. Віталій прислухається до рекомендацій та слушних порад вчителів.І це добрий знак.
Слухав співрозмовницю з думкою про успішного сільського школяра і юного громадського діяча з Кіровоградщини Віталія Ніколаєнка, згадуючи звернуті до кожного з нас відомі слова поета Миколи Заболоцького:
Не дай душі байдикувати,
Душа повинна працювати
І день, і ніч, і день, і ніч.
Анатолій Саржевський
Фото надане автором
