Про цю доброзичливу і позитивну дівчинку писати і легко, і водночас складно. Адже навчаємося з Кірою Бочарниковою в школі не перший рік і бачимося щодня, якщо не брати до уваги сьогоднішній термін здобуття освіти дистанційно. А ось про неї, як здібну спортсменку, неодноразову учасницю та призерку і переможницю офіційних відкритих змагань з фігурного катання на ковзанах, пишу вперше.
Ще до зустрічі з співрозмовницею дізналася, що це зимовий вид спорту і його включено до програми Зимових олімпійських ігор. А займається улюбленою справою Кіра давно, ще з шестирічного віку.
У розмові зауважила, що жодного дня не пожалкувала про обраний у дитинстві складний вид спорту.
На льоду Кіра Бочарнікова виступає за програмою одиночного катання серед жінок із дотриманням вимог та згідно з діючими правилами.
– Вперше я побачила фігуристів на льоду ще дошкільницею і зрозуміла, що теж хочу стати схожою на цих спортсменок, стати на лід. І як добре,що мрія незабаром здійснилася, – згадує співрозмовниця. Моїм першим тренером була досвідчена Аліна Ігорівна Руденко, яка до виїзду за кордон працювала зі мною упродовж п’яти років і побачила в мені, мабуть, те, що мене відрізняло від ровесниць.. Звичайно, важко було поєднувати навчання в першому класі зі своїм захопленням, якому віддавала весь свій вільний час. Я це прекрасно розуміла і тому наполегливо працювала на результат. Вперше взяла участь в турнірі юних фігуристів у нашому місті в неповні сім років. У категорії “Любителі” посіла друге призове місце. Ця перемога стала стимулом для подальшої наполегливої роботи на льоду.
– Кіро, а чи доводилося тобі брати участь у змаганнях за кордоном?
– Так. На змаганнях у Польщі в десятирічному віці виконала норматив майстра спорту. Неофіційно, бо присвоюється це почесне спортивне звання починаючи з п’ятнадцятирічного віку. Мені потрібно було продемонструвати на льоду під музику три програми, а це було страшно, бо у виступах переважали складні технічні елементи. Скажу й таке. Якщо тобі щось подобається в житті – ти від цього кайфуєш, правда ? Так і я живу. А ще виступала на турнірі юних фігуристів у Мінську-столиці Білорусі, на льодових аренах у Полтаві та Львові, де теж була призеркою і переможницею.
– Кіро , хотілося б почути про умови, в яких тренуєшся
– Скажу так. У Кропивницькому є небагато варіантів для організації на належному рівні тренувального процесу та якісної підготовки до змагань. Однак, правду кажуть: “Якщо захотіти, то і в космос можна полетіти”. Так і у мене виходить. Тренування взимку та навесні проходять на місцевому катку “Слайз”, а з початком літа всією командою ми виїжджаємо на тренувальні збори до Кривого Рогу з двома льодовими аренами. Збори різні за тривалістю в часі: двотижневі, місячні. Це дуже напружена робота, яку маємо сумлінно виконувати за порадами та вказівками тренерів. Тренування починаються о сьомій ранку і тривають до 21 години вечора. Це складно, незвично, але ми не плачемося, бо попереду – змагання , у яких ти маєш перемагати.
– Кіро, я знаю, що у твоєму житті були і неприємні моменти…
-Так. Спортивна травма, через яку півроку не тренувалася і проходила реабілітаційний період. Однак витримала і з часом повернулася у великий спорт, без якого мені важко було весь час хвороби.
– Де можна купити форму для учасників турнірів за віковими категоріями з фігурного катання на льоду ?
-Ковзани ми замовляємо за кордоном, але їх потрібно брати на пів розміру більше. Тобто, якщо ти носиш взуття 36 розміру, то треба замовляти взуття з розміром 36, 6. А костюми для виступів шиють для нас у Кропивницькому.
– Кіро, ти так цікаво розповідаєш про своє захоплення фігурним катанням на ковзанах, що виникає запитання про ставлення до нього твоїх батьків та про час на спілкування між собою
-Звичайно, часу бракує. Добре, що вони мене розуміють, бо свого часу на професійному рівні займалися бальними танцями. Є у мене й новорічна мрія про продовження тренувань маленьких дітей для здобуття умінь кататися по льоду, а ще отримати у 15 років, наймолодшою у місті, посвідчення майстра спорту України з фігурного катання на ковзанах. А всім кропивничанам хочу побажати у Новому році наступне: “Люди, будьте щасливими і здоровими!”
Катерина Шутко,
вихованка гуртка “Основи
журналістики” НВО “Мрія”
Фото Анатолія Саржевського
