Відлетів у вічність Володимир Олександрович Базилевський – видатний український поет, публіцист, літературний критик, перекладач, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Про це повiдомили в Кiровоградськiй облрадi, iнформує Златопiль.
21 січня 2026 року перестало битися серце митця, чия творчість стала важливою складовою сучасного українського культурного простору. Володимир Базилевський був автором численних поетичних і публіцистичних збірок, глибоких есеїв та літературознавчих праць. Його слово вирізнялося принциповістю, інтелектуальною глибиною, вимогливістю до себе і до часу, в якому він жив і творив.
Народжений 1937 року на Кіровоградщині, Володимир Олександрович належав до покоління українських шістдесятників за духом і світоглядом. Упродовж десятиліть він послідовно відстоював національну гідність, історичну пам’ять, моральні цінності, право української культури на повноцінне й самодостатнє існування. Його творчість була сповнена болю за Україну, відповідальності перед словом і віри в силу Правди та Добра. Доробок митця високо оцінений на Батьківщині – він лауреат державної премії України імені Тараса Шевченка, Кіровоградської обласної літературної премії імені Євгена Маланюка, премій імені Миколи Куліша, Івана Багряного, Павла Тичини, Володимира Свідзінського, Володимира Сосюри, літературно-мистецької премії «Київ» імені Євгена Плужника.
Державне й професійне визнання – зокрема присудження Шевченківської премії – стало підтвердженням вагомості його внеску в розвиток української літератури та гуманітарної думки. Водночас Володимир Базилевський залишався людиною рідкісної скромності, внутрішньої гідності й небайдужості до долі культури та суспільства.
Світла пам’ять про Володимира Олександровича Базилевського назавжди збережеться в серцях поціновувачів українського слова, а його творчий спадок і надалі служитиме духовним орієнтиром для наступних поколінь.
