Головний тренер Олександрiї Володимир Шаран прокоментував виступ команди у Кубку України та оцiнив гру Кирила Ковальця.
Про це повiдомляє Спортивна Кiровоградщина, iнформує Златопiль.
– Окрiм нiчиєї iз гiрниками ваша команда здобула ще одне очко у гостях, зiгравши у Ковалiвцi з “Колосом” з тим же рахунком 1:1. Чи не занадто мало для виїзних поєдинкiв?
– Повнiстю згоден: дуже мало. Та ми над цим працюємо, вселяючи у свiдомiсть гравцiв. Перед грою у Ковалiвцi, а потiм у роздягальнi пiд час перерви у досить жорсткiй формi мною було сказано, що варто набагато продуктивнiше грати в гостях. Я зауважив футболiстам, що менi все одно, де ми проводимо матч – вдома чи на виїздi, адже потрiбно грати лише на перемогу. У нинiшньому сезонi так склалося, що домашнi поєдинки, якi проводяться без глядачiв, ми граємо краще, нiж на виїздi. От i виходить, що психологiчний синдром виїзних матчiв позначається на нашiй командi. Та якщо повернутись до поєдинку iз “Колосом”, то вiн показав, що ми можемо виглядати впевнено – так, як наче граємо в себе вдома. За винятком заключних п’ятнадцяти хвилин першого тайму, пiсля пропущеного м’яча вiд Селезньова. Зовсiм не такий футбол у виконаннi своєї команди я хотiв бачити! Маю на увазi у планi єдиноборств, гри “один в один” та жорсткостi. Та у другому таймi ми побачили вже зовсiм iншу картину. Хочеться, щоб саме так – iз завзяттям та самовiддачею, як у Ковалiвцi, “Олександрiя” грала на виїздi навеснi наступного року. Адже за календарем в гостях ми маємо зiграти вiсiм матчiв, а вдома лише п’ять.
– У розiграшi Кубка України ваша команда зумiла пробитись до чвертьфiналу, де суперником буде “Днiпро-1″. Кубковою ходою “Олександрiї” задоволенi?
– Загалом – так. Менi дуже сподобалося, як пiдопiчнi грали проти “Iнгульця” та “Миная”. А ще другий тайм матчу чемпiонату iз “Десною”. Це були поєдинки, якi хочеться бачити!
– У ходi першого кола вам довелося використати чималу кiлькiсть гравцiв з найближчого резерву. Є такi, хто неабияк порадував ?
– Ми дiйсно задiяли восени багато футболiстiв – майже три десятки. Хтось у бiльшiй мiрi, хтось у меншiй. Найбiльше менi сподобались хлопцi, якi грали проти того ж “Iнгульця”. Для бiльшостi з них це був перший матч у Прем’єр-лiзi. Це, зокрема, стосується Микити Дудки, на якого ми покладаємо надiї та маємо намiри продовжити контракт. Завжди вiрив я i у перспективного Сашка Мельника, який є центральним захисником. Ще у минулому чемпiонатi вiн грав проти “Десни”, яку ми перемогли 3:1. Крiм них, є у нас перспективна молодь, яка теж радує. У цих молодих хлопцях, якi з нашою командою U-21 виступають непогано, посiдаючи третю сходинку у таблицi, я бачу майбутнє “Олександрiї”.
– Чи задоволенi грою єдиного у складi легiонера – латвiйця Каспарса Дубри?
– Не можу сказати, що задоволений. Втiм, як i не можу сказати, що Дубра сам задоволений своєю грою. Та на це є об’єктивнi причини: ми надто довго вели розмови з латвiйським легiонером. Багато що залежало як вiд нього, так i вiд агентiв. Його перехiд затягнувся, i було видно, що Дубра функцiонально не готовий. Хлопець практично не тренувався, та й збився з ритму. Хоча Каспарс вiдноситься до такої категорiї гравцiв, котрi якщо знаходяться в тонусi, то досить швидко набирають кондицiї. Тож ми надiємось на досвiд Дубри.
– Вiн залишається в командi?
– Так, звичайно.
– Чи є футболiсти, яких вболiвальники “Олександрiї” у веснянiй частинi чемпiонату у складi “мiстян” не побачать?
– Таких п’ятеро. Це стосується Дмитра Рудика, який був у нас третiм воротарем i не приймав участi у цьому чемпiонатi. Пiд час пандемiї вiн захворiв i у цей час ми змушенi були використовувати iншого голкiпера – В’ячеслава Борисенка iз дубля. Закiнчились контракти у Максима Задераки, Василя Грицука та Олексiя Довгого, i за погодженням iз президентом клубу Сергiєм Кузьменком було вирiшено їх не продовжувати. Залишить команду також i Денис Безбородько. Хоча у нього угода ще на пiвроку, ми домовились, що будемо її розривати.
– Другий рiк поспiль кращим футболiстом “Олександрiї” визнається Кирило Ковалець. Схоже, це той випадок, коли футболiст знайшов свою команду.
– Так, дiйсно. Я дуже вдячний Кириловi за роботу. Ми з ним постiйно спiлкуємось, i я завжди вiрю в нього. Радий, що кiлька рокiв тому домовились iз президентом клубу, щоб Ковалець поповнив ряди “Олександрiї”. Такого гравця давно не вистачало нашiй командi. Хотiлося б мати ще одного або двох таких гравцiв – тодi ми могли б говорити за iншi результати щодо гри в атацi.
– Батько Кирила, Сергiй Ковалець, з яким ви грали разом впродовж багатьох сезонiв у київському “Динамо”, “Днiпрi” та “Карпатах”, справами сина у вас цiкавиться?
– Не сказав би, що часто, проте ми спiлкуємось. I не лише про Кирила, говоримо й про iншi справи. З Ковальцем-старшим ми дiйсно знайомi багато рокiв, тож вiдверто поговорити є про що. А поки що у нього i своїх справ вистачає. Вiн – молодець, у “Чорноморцi” працює досить непогано. Вiдтак че-каємо на повернення одеської команди у Прем’єр-лiгу.
