На дев’ятому місяці війни ми вже відчували різне: і страх, і розпач, і ейфорію, і тривогу, і радість, і зневіру. Ці емоційні гойдалки – нормальний стан під час війни. Вона триває та ще триватиме. І хоч ми вже адаптувалися до цих реалій, але де брати ресурси, щоб протидіяти новим викликам, та зберегти свою психіку здоровою до перемоги?
Психологиня ПМ “Інсайт” Інга Кузнецова на шпальтах сайту Златопіль дає фахові поради.
Що нам ускладнює життя в ці важкі часи
Заважають жити думки, які вводять людину в стан тривоги, страху, відчаю, розпачу.
Психологи виділяють декілька видів таких думок. Перше – це катастрофічні сценарії. Їх нам підкидають кацапи. Вони раз на кілька тижнів прописують нам щось нове. Зараз це сценарій “брудної бомби”, до цього було, що ми будемо сидіти холодні-голодні з вимкненим повністю світлом і теплом, ще раніше підірвана АЕС, загроза ядерного вибуху. Людина починає прокручувати в собі ці сценарії і наповнюється бездяльністю, адже на такі речі вона впливати не може. Але до кожного сценарію людина звикає.
Друге – зверхузагальнення. Це коли ми говоримо наприклад “вся зима буде страшною” і уявляємо холодну, люту, голодну і сувору зиму. Але життя навіть у такі складні часи не є однаковим. Наприклад будуть і теплі і холодні дні, сумні і веселіші. Тобто кожен день ми проживаємо окремо і саме на це ми налаштовуємося.
Сценарій передбачування. Коли людина думає, що може передбачити що буде. Зараз багато хто намагається спророкувати якою буде зима і як потрібно до цього підготуватися. Але ми не можемо підготуватися абсолютно до всього й все передбачити. Тому вирішуємо проблеми по мірі надходження. Можете купити підживлювач або свічки – купіть, але не треба скуповувати все, що потрапляє на очі.
Далі це тривога і страх перед можливими змінами. Тут ми маємо зрозуміти, що людині властиво адаптовуватися, тобто змінюватися. Якщо в 90-ті нормально було жити без води і світла, митися в тазку, зараз ми собі це складно уявляємо. Але так само як тоді ми підлаштувалися, так і зараз ми можемо це зробити. До того ж адаптація робить людину більш здоровою, молодою і стресостійкою. Подивіться на бабусь, які пережили страшне та дожили до глибокої старості. Саме завдяки цьому їхній психіці вдається швидше до всього адаптуватися. Формуються нові нейронні зв’язки, створюється напруження, ми починаємо боротися зі стресом. І такий тонус має позитивний ефект.
Також дуже виснажують суперечки в соціальних мережах і з близькими людьми. Як психолог я розумію, що навіть якщо людина налаштована на трансформації то все одно змінювати свої погляди, поведінку, думки дуже важко. Тим більше, неможливо переконати людину, яка вже привселюдно написала свої погляди. Вона буде чіплятися за щонайменші свої аргументи, аби довести, що вона права. А це все відбирає потрібні ресурси і не несе в собі ніякого конструктиву.
Що допомагає триматися і зберігати психіку здоровою:
Є загальновідомий вислів психотерапевта Віктора Франкла, який був в’язнем нацистських концтаборів: “Першими ламалися ті, хто вірив, що скоро все закінчиться. Після них ті, хто не вірив в те, що це коли-небудь закінчиться. Вижили ті, хто фокусувався на своїх діях, без очікувань, що може або не може статися.
Це дуже важлива річ – формувати завдання на сьогоднішній день чи наступний тиждень. Воно звісно буде коригуватися, але коли є завдання – ми його вирішуємо і менше перебуваємо в тривожному стані і не прокручуємо в голові страшні речі.
Ще допомагає якась мрія: про те, наприклад, як наша країна буде відновлюватися після перемоги, як розпадеться кацапія і ми від них відірвемося. Важливі власні мрії: я, наприклад, мрію як мої діти житимуть у вільній країні зможуть більше реалізуватися.
Наступне: людина у важкі часи виживає певним колим своїх людей. Треба шукати таке оточення, на яке у важкі часи можна спиратися, чи таких теплих людей з якими можна провести час, які не знецінюють твої переживання, не засуджують, розуміють, підтримують. Людей, які нагнітають паніку, зосереджуються на негативі, викликають відчуття безпорадності чи тривожність, краще уникати.
Зараз багато агресії з приводу вимушених відключень світла. Звісно ми всі пристосуємося, але хороший варіант кооперація – коли ми не злимося на сусіда, який зі світлом, а приходимо і просимо зарядити телефон, розігріти їжу чи попрати і запропонувати свою допомогу, якщо у них відключать світло. Кооперуватися разом і виживати – це дієвіше і конструктивніше, ніж вирощувати в собі злість і негатив на тих, хто в цьому не винен. Є певні обставини: я живу в стратегічному місці, де нас можуть бомбити, зате саме через це у нас не вимикають світло. І на те й на інше повпливати я не можу. Але можу запропонувати допомогу тим друзім, у кого немає світла.
Ще в кожної людини має бути набір простих радощів. Це може бути споглядання природи, прогулянки, вишивка, читання, шиття, плетіння, кав’ярня, щось смачне, ванна, творчість, спорт. Ці прості радощі підзаряджають емоційну батарейку і допомагають все переживати легше.
Бережіть себе і своє оточення!
