У Кiровоградськiй областi з 1110 лiжок, що забезпеченi киснем, насьогоднi вiльних половина. В iнфекцiйному вiддiленнi обласної лiкарнi зi 130 лiжок для хворих на ковiд зайнятi 98.
Про це йдеться у сюжетi Суспiльного, iнформує Златопiль.
“Хворi постiйно змiнюються, – говорить завiдувач вiддiлення Iгор Сидоренко. – У нас за тиждень виписуються близько 50-60 хворих. Потiк дуже великий. Велике навантаження на всiх. На санiтарочок, на сестер, на лiкарiв. Дуже складно”.
Вiддiлення, де лiкують хворих на ковiд, лiкар називає “червоною зоною”. Вхiд туди медикам без захисних костюмiв заборонений.
“I фiзично, i морально дуже важко працювати, – каже лiкарка-реанiматолог Юлiя Живиця, – реанiмацiйнi хворi у досить важкому станi, знаходяться на штучнiй вентиляцiї легенiв. Потребують догляду, терпiння. Дуже складнi у процесi лiкування. Вiрус став страшнiшим, вражає бiльше людей похилого вiку, також почав “чiпляти” людей, яким за 40 та 35. Люди тяжко хворiють, дуже довго. Довго тримаються на штучнiй вентиляцiї легеней. Лежать цiлими сiм’ями. I гинуть люди цiлими родинами. Їх привозять iз районiв, iз мiст, тяжких i кисневозалежних”.
Пацiєнтка Тетяна Ященко розповiдає:
“Сама не вiрила, що є цей вiрус i так вийшло, що захворiла. Була вагiтною i тут народжувала. Дитя забрали спочатку в перинатальний, але вже виписали додому, а я долiковуюсь”.
Колишнє хiрургiчне вiддiлення переобладнали на iнфекцiйне. В цiй палатi – 12 хворих на ковiд.
“Хочу сказати велике дякую персоналу, дуже вiдданi люди, – каже пацiєнтка Валентина Миргородська, – вiдданi роботi, але ж не вистачає у них елементарних суден. Хворих дуже багато. Навантаження на персонал дуже велике. Надають допомогу, витягують з того свiту.Дуже страшно. Поки сюди не попадеш, там не вiриться”.
У центральнiй мiськiй лiкарнi в Кропивницькому з 225 мiсць зайнятi 175.
“Протягом двох рокiв такої кiлькостi не було Дуже тяжкi люди поступають. Швидкi майже не вiд’їжджають вiд нашого приймального вiддiлення. Ми дiйшли вже до межi. Ми вже настiльки, я не знаю…Ми не комп’ютери, ми не машини, не роботи, будь ласка, дотримуйтесь дистанцiї, носiть маски”, – каже заступниця головного лiкаря Оксана Кабанчук.
Лiкар-анестезiолог Iгор Шаповалов працювати в iнфекцiйне вiддiлення перейшов з полового будинку рiк тому.
“Нерви стальнi, тому що я сам лежав у такiй же реанiмацiї пiд таким же апаратом, тому я знаю, що вiдчувають цi хворi i ми намагаємось полегшити їм життя. Тут рiзнi ступенi пiдтримки – вiд звичайного кисню до апаратури ШВЛ. У нас лежать люди, дихають звичайним киснем на лицевiй масцi. Якщо їм допомагає звичайний потiк кисню, то далi ми не вмiшуємось. Якщо не вистачає загального потоку кисню, починається високопоточна подача кисню. Ранiше ми могли про таке тiльки мрiяти. Це наступний крок до ШВЛ. Люди, якi пiдключенi до нього, у свiдомостi. Їм допомагає дихати апарат.
Багато працiвникiв, яким 70+, – продовжує Iгор Шаповалов. – Вони просто фiзично не можуть тут працювати. А тi що можуть фiзично, то вони “на гранi”. Працюємо сутки через сутки – це дуже напружений графiк. Апаратура це добре, але вона потребує уваги i ти постiйно перебуваєш у напрузi. А люди, якi вважають, що це “чiпування”, то я б порадив поспiлкуватися з родичами хворих, батьками, дiтьми, якi тут стоять в черзi i з жахом на очах чекають вiд нас вiсточки.
Люди лежать, вони явно не прикидаються. За день буває 60 нових хворих. Те, що негативний тест, геть нiчого не означає, що це не коронавiрус. Я не пам’ятаю, щоб у квiтнi було 250 пневмонiй у лiкарнi. Такого просто не бувало”.
Медсестра Оксана Возiян нагадала карантиннi правила:
“Не влаштовувати гулянок вдома, не ходити у заклади, де багато людей. Дорослi люди не розумiють! Вони – всi в тролейбуси, маршрутки повнi, їм потрiбно на базари… Люди не розумiють, що це повiтряно-крапельна iнфекцiя. Особливо руки! Вони торкаються кругом ними, потiм – до обличчя, до слизової. Iнфекцiя передається дуже швидко”.
