Східне гірничо-збагачувальне підприємство планують корпоратизувати та передати до державного атомного енергетичного сектору. Відповідний законопроєкт №15122 підтримала Верховна Рада. Фракція ВО «Батьківщина» проголосувала за документ, назвавши його можливістю зберегти підприємство від банкрутства.
Необхідність такого рішення виникла через складний фінансовий стан Східного ГЗК. Підприємство має боргові зобов’язання, які створили ризик подальшого погіршення ситуації та запуску процедури банкрутства. Для підприємства, яке є важливим елементом української уранової галузі, такий сценарій означав би ризик втрати виробничих потужностей.
Законопроєкт має створити правові умови для проведення реорганізації та відтермінування процедури банкрутства на три роки. За цей час підприємство планують перевести на нову модель управління та інтегрувати до структури НАЕК «Енергоатом».
Що передбачає рішення парламенту
Ключова норма законопроєкту – корпоратизація Східного ГЗК із подальшою передачею 100% акцій НАЕК «Енергоатом».
Таким чином, підприємство має залишитися у державній власності. Його діяльність планують пов’язати з роботою державного атомного енергетичного комплексу.
У «Батьківщині» вважають, що це може створити умови для більш ефективної роботи підприємства та розвитку українського виробничого циклу в урановій галузі.
Заступник керівника парламентської фракції Сергій Соболєв наголосив, що нинішня концепція багато в чому продовжує підходи, які застосовувалися для порятунку Східного ГЗК за уряду Юлії Тимошенко у 2007–2009 роках.
За його словами, інтеграція підприємства до «Енергоатому» може стати кроком до формування повного циклу виробництва та переробки уранової сировини в Україні.
Водночас народний депутат Олексій Кучеренко звернув увагу на ризики, пов’язані з подальшим управлінням підприємством. Він зазначив, що корпоратизація сама по собі не гарантує ефективності, тому необхідний постійний контроль за діями держави як власника.
Що це означає для Кіровоградщини
Ситуація навколо Східного ГЗК має безпосередній вплив на Кіровоградську область. За словами Олексія Кучеренка, від роботи підприємства залежать близько 3,5 тисячі працівників.
Окрім зайнятості населення, робота підприємства має значення для бюджетів громад та економічної активності територій.
Голова Кіровоградської обласної організації ВО «Батьківщина» Олександр Чорноіваненко вважає, що головним результатом нинішнього рішення має стати збереження підприємства та його трудового колективу.
«Сьогодні ми маємо ситуацію, коли стратегічне для України підприємство опинилося під загрозою банкрутства. Тому першочергове завдання – не допустити його зупинки та зберегти робочі місця.
Для Кіровоградщини це питання має дуже конкретний вимір. За Східним ГЗК стоять тисячі працівників, їхні родини та громади, які отримують надходження від роботи підприємства», – зазначив Чорноіваненко.
Водночас він наголосив, що після корпоратизації держава повинна забезпечити ефективне управління Східним ГЗК.
«Зміна юридичного статусу не повинна стати кінцевою метою. Потрібно, щоб підприємство отримало перспективу розвитку, фінансування та модернізації.
Ми підтримали корпоратизацію як механізм порятунку від банкрутства, але будемо контролювати, що відбуватиметься із підприємством далі. Для нас принципово, щоб 100% акцій залишалися у держави, державне майно було збережене, а трудовий колектив мав гарантії», – підкреслив Олександр Чорноіваненко.
Він також наголосив на стратегічному значенні Східного ГЗК для енергетичної безпеки держави.
«Україна повинна розвивати власну уранову галузь і зміцнювати енергетичну незалежність. Тому Східне ГЗК потрібно не просто вивести із кризової ситуації, а створити умови для його повноцінної роботи в майбутньому», – заявив Чорноіваненко.
Наразі корпоратизація має стати першим етапом у зміні моделі управління Східним ГЗК. Наступним ключовим питанням буде реалізація передбаченої законом передачі 100% акцій «Енергоатому» та те, наскільки ефективно держава використає відведений час для стабілізації та розвитку підприємства.
