Східне гірничо-збагачувальне підприємство не має стати жертвою боргів і неефективного управління. Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15122, який передбачає корпоратизацію Східного ГЗК та фактично дає підприємству час для виходу з критичної ситуації.
Фракція ВО «Батьківщина» підтримала документ. Головна причина — необхідність не допустити банкрутства стратегічного підприємства, зберегти його у власності держави та захистити тисячі робочих місць.
Для Кіровоградщини питання особливо чутливе. На Східному ГЗК працюють близько 3,5 тисячі людей. Від стабільної роботи комбінату залежать не лише працівники та їхні родини, а й громади, для яких підприємство є важливим джерелом податкових надходжень.
Законопроєкт передбачає, що після корпоратизації 100% акцій Східного ГЗК буде передано НАЕК «Енергоатом». Водночас підприємство отримує трирічний захист від процедури банкрутства.
У «Батьківщині» вважають, що це дозволяє виграти час для фінансового оздоровлення та подальшої інтеграції комбінату в державний атомний енергетичний комплекс.
Заступник керівника фракції Сергій Соболєв наголосив, що нинішнє рішення значною мірою продовжує концепцію, яку свого часу реалізовував уряд Юлії Тимошенко. Йдеться про збереження Східного ГЗК як цілісного підприємства, здатного забезпечувати видобуток та переробку уранової сировини.
Передача підприємства до «Енергоатому» також розглядається як крок до формування в Україні власного виробничого ланцюга для забезпечення атомної енергетики.
У «Батьківщині» попереджають: просто змінити статус підприємства недостатньо
Водночас народний депутат Олексій Кучеренко закликав не плутати корпоратизацію з автоматичним підвищенням ефективності державного управління.
За його словами, досвід інших державних компаній демонструє, що зміна організаційної форми без належного менеджменту не вирішує системних проблем.
Саме тому «Батьківщина» наполягає на контролі за подальшими діями держави щодо Східного ГЗК.
Олександр Чорноіваненко: «На кону — майбутнє тисяч людей»
Голова Кіровоградської обласної організації ВО «Батьківщина» Олександр Чорноіваненко зазначив, що рішення парламенту потрібно оцінювати не лише з точки зору юридичної процедури.
«За цифрою 3,5 тисячі працівників стоять тисячі родин. За податками підприємства — бюджети громад. А за самим підприємством — стратегічний ресурс і частина енергетичної безпеки України. Тому ми не маємо права спостерігати, як Східне ГЗК рухається до банкрутства».
Він підкреслив, що підтримка корпоратизації є можливістю зберегти підприємство, але подальші рішення мають бути максимально прозорими.
«Сьогодні ми говоримо: підприємство потрібно врятувати. Завтра ми повинні побачити конкретний план його розвитку. Необхідно зберегти виробництво, трудовий колектив і податкові надходження громад. І головне — державна власність повинна залишатися реальною, а не лише формальною».
За словами Чорноіваненка, передача 100% акцій Східного ГЗК «Енергоатому» може стати важливим етапом для української атомної галузі, якщо держава забезпечить ефективне управління.
«Україна не повинна залежати від інших держав у питаннях, які стосуються стратегічної сировини та атомної енергетики. Ми маємо власні ресурси й повинні створювати умови, щоб вони працювали на Україну. Східне ГЗК має стати частиною цього процесу».
Водночас політик наголосив: найближчі роки мають бути використані максимально ефективно.
«Три роки захисту від банкрутства — це не три роки бездіяльності. Це час, за який підприємство потрібно поставити на ноги. Ми будемо стежити за цим процесом і вимагати, щоб жоден державний актив не зник під приводом реформування».
У «Батьківщині» наголошують: підтримка законопроєкту №15122 — це насамперед голос за збереження Східного ГЗК, його працівників і державного контролю над стратегічним підприємством. Наступний етап — не допустити, щоб наданий комбінату шанс залишився лише на папері.
