В усі часи люди вигадували різноманітні способи прикрасити своє тіло. Поруч з пірсингом, в наші дні все більш популярними у всьому світі стає татуювання. Якщо раніше це здавалося чимось чудернацьким та забороненим, то вже зараз тату має чи не кожен третій. І бажання мати татуювання на тілі не обмежується ні віком, ні статтю. Але незважаючи на таку популярність, мистецтво тату все ще овіяно великою кількість стереотипів та легенд.
Журналіст сайту Златопіль поспілкувався з тату-майстром Євгеном, аби дізнатися тонкощі його роботи, та про що потрібно знати людині, яка збирається зробити собі татуювання.
Журналіст: З чого усе почалося, коли ти вирішим зайнятися тату?
Євген: До 18 років, я вважав що татуювання це погано і їх робити не можна. А вже коли вступив на навчання, у мене з’явилися знайомі, які на той момент вже мали тату, проте сам собі робити їх я не думав.
Першим у моєму оточенні робити татуювання почав мій знайомий. На той момент я подумав, що хоч зараз навчаюся на ветеринара, працювати по цій спеціальності все одно не буду. І тоді до мене прийшла думка, чому б і самому не спробувати. Відтак, я викупив в нього за 500 гривень усе необхідне обладнання, яке так і пролежало на поличці рівно один рік.
Вже коли приїхав у Кропивницький, зустрівся з однокласником, який і запропонував стати моїм першим клієнтом. Докупивши усе потрібне, на квартирі ми розставили стіл радянських часів, і зробили лише половину тату, бо дешеве обладнання вийшло з ладу. Наступного дня була спроба номер два, однак знову обладнання підвело. Тож так і не закінчивши тату мій однокласник пішов до армії.
Потім коли поїхав у Новоукраїнку, там вже зробив іншому однокласнику, свою першу завершену роботу.
Вже після цього я почав жити у гуртожитку, і там проблем з бажаючими нанести на себе малюнки не було.
Відтоді цим і займаюся.
Ж: Що найскладніше у цій справі, і з якими проблемами ти стикався.
Є: Найскладніше, це розвиватися та бачити свої помилки. Багато майстрів, які наче вже навчилися робити щось, так і залишаються на своєму рівні. Важливо також відвідувати різноманітні майстер-класи. Хоча і це не головне, адже потрібно багато читати спеціалізованої літератури і розуміти саму побудову малюнку. Навіть такі елементарні речі, багато хто не знає, а це дуже важливо, коли ти робиш татуювання.
Говорячи, про початок своєї кар’єри мені було важко зрозуміти нюанси більш професійного обладнання, тому я звертався до знайомих тату-майстрів, які розписували мені, яке потрібно робити замовлення, які потрібні голки, тощо.
Коли я вчився працювати у нових стилях та дивився як це роблять інші майстри, подекуди зовсім було не зрозуміло, що і як. Потім, коли вже на майстер-класах мені докладно все показували, приходило розуміння, однак робити все і одразу просто неможливо, тому потрібен час, аби саме навчитися працювати у нових стилях.
Саме у практиці і розвитку вся суть. Чимало людей думають, що можна стати “топовим майстром”, зробивши лише пару “партаків” (неякісне тату – ред.). Однак це неможливо, адже майстри, до яких люди приходять і готові викласти чималі гроші, працюють у цій сфері по 10-20 років.
Ж: Багато хто скаржиться, що татуювання такі дорогі. Можеш розповісти, на що саме йдуть гроші, і чому така ціна?
Є: По перше, на ціну впливають розхідні матеріали. Звісно, що для кожного клієнта окремо по одній голці не замовлятиме ніхто. Але навіть оптом ціна за голку, у залежності від конфігурації, може досягати від 100 до 120 гривень.
Проте гроші тату-майстри беруть не за це, а за якість та свої навички. Наприклад, деякі роблячи менш якісні роботи, ставлять таку ж ціну, як і ті, які можуть надати вищу якість.
У більшій мірі вартість залежить і від міста, в якому ти цим займаєшся, тому що не всі у змозі прийняти високий цінник. Наприклад, робота яка робитиметься у Кропивницькому по одній ціні, буде значно дорожчою у великих міста, таких як Київ, Харків, тощо.
Проблема у тому, що у нас люди обирають, чим дешевше тим краще, проте потім через деякий час усвідомивши, що вони зробили неякісне тату, все одно приходять до нормальних майстрів, і платять , щоб її перекрити.
Ж: Знаю, що ти вже вдруге збираєшся їхати працювати до Німеччини, не міг би розповісти про свій досвід там?
Є: Там трохи все по-іншому, сам я мови не знаю, але хлопці, які є власниками студії, українці, тому з клієнтами говорить власник студії, а я лише розповідаю йому які є нюанси і потім вже він домовляється.
У клієнтів також ставлення до татуювань зовсім різне. Наші люди наприклад, більше доглядають за ними. Навіть враховуючи що ми в обов’язковому порядку, розповідаємо, як доглядати за татуюваннями, у Німеччині ж багато хто це просто пропускає повз вуха.
Тату-майстри за кордоном несуть більшу відповідальність. Якщо, наприклад, в Україні йому багато що може зійти з рук, то там клієнт може піти до свого адвоката, потім до лікарні, зафіксувати травми та звернутися до суду. І потім ти повинен будеш повернути гроші за сеанс, виплатити компенсацію та проплатити перекриття, або лазерну корекцію. Така ж схема може бути і коли майстер зробив клієнтові не те що той хотів.
Ж: Розкажи, як доглядати за татуюванням?
Є: Існує два правильних способи догляду за тату.
Перший – це заживлююча плівка, яка наноситься на свіжий малюнок. Такий спосіб називається вологе заживлення. У перший день під нею збирається сукровиця, яка частково вбирається назад у шкіру, а вже на другий день потрібно самому дивитися чи потрібно її прибирати. Якщо рідини дуже багато, то потрібно за допомогою голки або манікюрних ножиць зробити маленьку дірочку і прибрати сукровицю. За період поки я нею користуюся, я для себе виніс вже багато факторів, і у залежності від стилю тату, я рекомендую своїм клієнтам носити її 4-5 днів.
Ж: А другий спосіб який?
Є: Ну а другий спосіб – це пелюшка та заживлююча мазь. В основному всі рекомендують використовувати Бепантен, який дуже добре заживляє. Метод такий же як і з плівкою, тобто чотири дні.
Після того, як майстер зробив тату, на чисту шкіру наноситься мазь, а зверху накладається абсорбуюча пелюшка, яка вбирає в себе зайву сукровицю. Потім клієнт приходить додому та під проточною водою промиває тату з шампунем, або милом. Обережно протирає рушничком і повторює процедуру таку ж як і після нанесення тату. І так потрібно робити протягом чотирьох днів кожні чотири години.
Ж: Існує думка, що тату впливає на життя людей. Що ти про це думаєш?
Є: Це більше як ефект плацебо: можна пити таблетки та вірити що вони допомагають, і вони реально допоможуть, якщо людина у це вірить. Так само і з татуюванням, якщо ти у щось віриш, то вір.
Але я вважаю, що це нісенітниця. Я вірю, що тіло це лише тимчасова оболонка, і якщо на ній щось намалювати, на твою долю це ніяк не вплине. Адже на долю впливають лише твої дії та вчинки. Також, часто в мене питають про те що значить те чи інше татуювання. Нічого, адже що людина захоче – те воно й буде означати.
Наостанок, хочемо зазначити, що кожен сам вирішує робити йому чи не робити татуювання. І як не крути тату-мистецтво розвивається та існує поруч з нами.
Однак, якщо ви все таки вирішили робити собі татуювання, радимо підходити до вибору малюнку відповідально. Адже слід розуміти, що його доведеться пронести через усе життя. І хоч зараз вже існують способи виведення тату, проте вони є дороговартісними і остаточний результат не поверне вам першочерговий вигляд шкіри.
Пропонуємо ознайомитися з роботами Євгена у Instagram.
