Центр іпотерапії та енімалтерапії Hippos став справжнім острівцем надії для військових, ветеранів, людей з інвалідністю, родин загиблих, безвісти зниклих та дітей. Заснований Дмитром Поповим з особистої історії та великого серця, центр виріс в потужний проєкт, що не лише повертає людей до життя, а й рятує тварин з прифронтових зон.
У інтерв’ю сайту Златопіль засновник центру, ветеринарний лікар та педагог Дмитро розповідає, з чого все почалося, чим зараз живе центр, про неймовірні результати реабілітації та як врятовані тварини стають найкращими друзями.
Як виникла ідея створення такого унікального центру?
Спочатку це була особиста потреба, я бачив гарні результати по своєму сину. Тому вирішив створити такий центр аби допомагати іншим. Почалося все з однієї конячки, а на сьогодні наш центр масштабно займається іпотерапією, енімалтерапією, ми входимо в Міжнародну та Всеукраїнську асоціації. Також в рейтингу кращих товарів та послуг України стали найкращими в категорії «Іпотерапія 2024 року», посівши перше місце.
Чим замається ваш центр?
Мета центру – надання допомоги ветеранам, військовим, що постраждали в результаті війни. Центр займається реабілітацією поранених та травмованих людей, людей та дітей з інвалідністю.
За минулий рік ми надали допомогу понад:
2000 військовим і ветеранам,
1700 родинам загиблих і зниклих безвісти,
940 інклюзивним діткам,
900 ВПО,
та ще понад 1000 людям за власним запитом.
З ким співпрацюєте зараз, за 5 років існування центру спектр розширився?
Працюємо з усіма військовими частинами, які знаходяться в області, з провідними психологами, лікарнями, військовим госпіталем, з інклюзивними центрами для діток, з дитбудинками, психоневрологічними диспансерами, ДСНС, поліцією. Ми й надалі набираємо обертів у роботі. Ми даємо потужний розвиток іпотерапії в Україні, слугуємо прикладом для інших міст.
Окрім допомоги людям, ви ще й рятуєте тваринок від війни?
Так! На сьогодні є ще й цей напрямок. Намагаємося врятувати й зберегти фауну України. Рятуємо червонокнижних, диких тварин і птахів, домашню худобу. Ми беремо участь в евакуаціях і не з сірих зон, а з передових позицій – вивозимо з лінії вогню тваринок, яким лишається жити півдня-день. Так врятували з Авдіївки тваринок, з Липців Харківської області забрали коней. Зазвичай плануємо все з військовими, знаходимо коридори і під обстрілами веземо до нас, реабілітуємо, лікуємо, приводимо в належний стан, а потім ці тварини вже беруть участь в реабілітації людей.
Як готуєте тварин до роботи з людьми?
На постійній основі тварини готуються, пропрацьовуються з фахівцями. Якщо дикі тварини, яких ми врятували, після лікування не налаштовані на людину, ми їх відпускаємо в дику природу, в безпечні ліси. Якщо тварина іде на контакт з людиною, ми лишаємо її у нас в центрі.
У вас заняття проводяться на свіжому повітрі?
Так, на літніх манежах, але є критий манеж, який використовується при несприятливій погоді, є майданчики, де ми проводимо масові заходи.
Які форми занять у вас є?
Є індивідуальні й групові заняття, є групи ментального здоров’я.
На індивідуальних – розписується програма під кожного. Починаючи з ментального здоров’я і закінчуючи фізичним. Наприклад адаптація до протезування, інсультні стани, спинні грижі. Ми маємо чудові результати по всім напрямкам.
Ми працюємо комплексно з лікарями-реабілітологами, психологами, терапевтами, робимо табори для дітей військових, сиріт. Намагаємося щоб це було безкоштовно.
Найчастіші запити від військових
Посттравматичний стресовий розлад, психічні розлади, спинні грижі, ампутації.
Ваш центр створювався спочатку для інклюзивних діток, чи приділяєте і зараз їм достатньо уваги?
Діти зараз живуть в телефонах і ми намагаємося показати їм навколишній світ поза смартфонами. Проводимо екотабори на постійній основі. Дітям ми прививаємо гуманістичне ставлення до природи, тварин. Щоб вони могли бачити правильні цінності і формувати себе як здорову особистість. Можуть приходити родинами.
Ніколи не пропускаємо святкові дні, у дітей має бути веселе та щасливе дитинство. На новорічні свята у нас два місяці діє резиденція Санта Клауса, на Масляну ми палимо опудало також на нашій локації проводиться День захисту дітей.
Можете розповісти про випадки приголомшливого результату?
30-річна дівчина з складною формою ДЦП, яка все життя їздила на візку і говорила звуками. Зараз вона зрозуміло формулює свої думки і попрощалася з інвалідним візком. Ходить за руку, їздить в тролейбусі, почала присідати, нахилятися.
По військовим – хлопець, якому відірвало ногу, нічого не відчував нижче пояса. Після іпотерапії в нашому центрі і в комплексі з процедурами в госпіталі, почав ходити в туалет не по часу в памперс, а за потребою сам. З’явилася чутливість. У нас багато результатів. Діти-з аутизмом, яких не брали в платні школи, і після нашого центру пішли в звичайні навчальні заклади і добре себе почувають.
Ваші відвідувачі знаходять собі серед тварин друзів, провідують їх?
Однозначно. Тому в нас є такий напрямок, як енімалтерапія. Нічого не може бути краще для людини, ніж друг – тварина. Людина почувається біля них у безпеці, в спокої у неї відкривається підсвідомий інстинкт батька, піклувальника, турботливість, доброта. І завдяки такому зв’язку ми досягаємо результатів. Звісно не за один раз.
Перевіряєте тварин?
Всіх тваринок обов`язково обстежуємо, вакцинуємо, у кожного індивідуальний підхід у харчуванні.
Як до вас потрапити?
Короленка, 68 – запрошуємо! Ми працюємо щодня без вихідних, оскільки тварини щодня потребують їжі, треба кожен день за ними прибирати, розчісувати їх. Також можна потрапити через державні центри, лікарні.
Вам треба зайві руки для допомоги?
Не тільки руки, а й ноги. Ми не відмовляємося від допомоги. Робота у нас масштабна і обсяги збільшуються, тому будь яка підтримка вітається.
А матеріальна допомога потрібна?
Загалом центр діє за рахунок пожертвувань і підношень вдячних та небайдужих громадян.
Ми вдячні людям з великим серцем, які допомагають і беруть участь у діяльності нашого центру. Хто боліє душею за центр і за тварин.
Ми регулярно розвиваємося, вдосконалюємося, залучаємо все більше людей, тому наш центр постійно має потребу в будь якій підтримці.
У пана Дмитра є безліч амбітних планів, щодо розвитку центру Hippos, які хочеться вірити здійсняться до нашої наступної розмови. А поки що тваринки чекають на всіх, хто потребує лікування, відновлення та просто підтримки ментального стану. А якщо ви любите тварин і хочете бути корисним, можна долучитися як волонтер.
Спілкувалася Олена Шендеровська
