Повідомлення від фермерів про те, що їм з райдержадміністрації настійно рекомендують завозити шлак для засипання ям на дорогах, трохи насторожує. Це вже було в минулому і позаминулому роках, ковбані від такого горе-ремонту меншими не стали, їх навпаки побільшало.
Отже, це не вихід з ситуації. «А куди ж діваються гроші, що сплачуємо в дорожний фонд?» – все частіше задаються питанням не лише фермери і підприємці, а й пересічні громадяни. Оскільки 2018 рік був роком доріг в Україні і закінчився з таким плачевним результатом, то у суспільстві все більше панує думка, що у нинішньому, 2019 році, нам нічого не світить. Та ще й при такій корупції і розкраданні, коли сумновідомі друзі президента Порошенка Свинарчуки-Гладковські не погребували навіть красти і наживатись на армії в період війни, то що вже казати про ремонти доріг. Корупцією у нашій державі прогнило усе згори донизу. І якщо до «головного» в Україні нам далеко, бо сидить у Києві, то місцеві «князьки» успішно продовжують його справу.
«Це – мені, це – мені і це теж мені»
Пам’ятаєте знамениту фразу з відомого кінофільму? Оце щось на зразок і у нашому районі вийшло з дорогами, чи правильно сказати, з їх ремонтом. Скільки не просили депутати райради оприлюднити їх перелік для ремонту і суми грошей, які для цього виділятимуть, не дочекались. У відповідь чулось, то ще немає затвердженого, то внесемо зміни – потім. І головне – казали правду, бо керівництво району готувало доповнення й уточнення пропозиції щодо переліку цих доріг. Нарешті 11 лютого 2019 року голова РДА О.Голімбієвський підписав лист і направив його на облдержадміністрацію. Цей папірець і містить відповідь на ті наболілі питання, які цікавлять громадян району щодо ремонту доріг. А саме: Олег Дмитрович пропонує 21 мільйон бюджетних коштів на відновлення шляхових артерій розподілити таким чином: Голованівськ – Молдовка – Люшнювате ремонтуватимуть всього 500 метрів за 1 млн. 500 тис. грн., Табанове – Лебединка – Лащівка ремонтуватимуть лише 400 метрів за 1 млн. 269,1 тис. грн., Межирічка – Троянка – Журавлинка (межа району) ремонтуватимуть 700 метрів за 2 млн. грн., Ємилівка – Люшнювате ремонтуватимуть 4 кілометри 200 метрів за 16 мільйонів 608,9 тис. грн.
Згадайте, у минулому ро-ці я писала, що всі дороги ведуть до Ємилівського ХПП, яке належить родині голови РДА Голімбієвського. Цьогорічний, уточнений ним же план, стовідсотково це підтверджує.
І начхати очільнику району, що депутати з Лебединки разом з сільським головою оббивають пороги багатьох інстанцій з проханням допомогти відремонтувати дорогу, бо по баюрах вже дітей до школи возити небезпечно. Байдуже йому, що Межирічківська сіль-ська рада направила листи куди тільки можна, аби врятувати хоч те, що залишилось від колишнього асфальтового покриття. Ось вам і вся турбота: по 400 і 500 метрів ремонту. І за це дякуйте!
Скажете, що найбільше поталанило Журавлинці. Тут буде відремонтовано аж 700 метрів! із 22 кілометрів. Але зверніть увагу на приписку «межа району». Чому саме уточнено «межа району»? Дозволю собі припущення, що це, мабуть, отих 700 метрів не вистачає до «славнозвісного Межигір’я – 2», яке збудував собі очільник у Журавлинському лісі. Дай Боже, щоб я помилялась, бо тоді, як же він буде дивитись людям в очі, коли дітей возять до школи непроїзними шляхами. А «швидка допомога» хіба може бути швидкою і своєчасно доїхати до хворого такими дорогами?
Правильно сказав колись поет: у кожного своя доля і свій шлях широкий.
6 мільйонів за 1 км ремонту…
Щось ніби дороговато виходить, правда ж? Саме по стільки коштуватиме запланований головою РДА ремонт 4,2 км дороги Ємилівка-Люшнювате. Минулого року на її ремонт уже виділялося майже 10 млн. грн. Щоправда, їх не встигли використати, мотивуючи несприятливими погодніми умовами. Цьогоріч О.Голімбієвський просить ще майже 17 мільйонів грн. на цю ж дорогу. От і виходить, що до його ХПП кожен кілометр відремонтованої дороги коштуватиме 6000000 грн.
А ви перескакуйте калюжі, об’їжджайте вирви, хоч на човнах, хоч на гелікоптерах. Я школи закрив, а ваші діти нехай у шкільних автобусах зубами клацають по цьому бездоріжжю. Я, мовляв, так про вас усіх турбуюсь, що аж до свого підприємства дорогу прокладу.
Спеціально оприлюднюю ксерокопії документів, щоб люди на власні очі бачили, читали і робили висновки, як нинішня влада улесливо говорить і що реально робить. І хіба неправильно звучить нині порошенківське гасло: «Ми йдемо своїм шляхом»? Дуже правильно! «По-новому» вже пожили, тепер своїм шляхом до свого збагачення і до свого процвітання. Бо мало їм того, що забрали у громади Ємилівки 8 млн. грн., так давайте ще з 21-го мільйона на ремонт доріг у районі заберемо на свій шлях 16. Як свідчить реальність, для переважної більшості громадян Голованівщини цей 5-річний шлях був шляхом до бідності, безробіття, занепаду сіл, розвалу економіки та інфраструктури: а це, крім доріг, водогони і т.д, і т.п.
Так, це не наш шлях, це їхній шлях і нехай ідуть ним в… А нам потрібен новий курс, який змінить країну і життя кожного земляка на краще.
Надія Чушкіна,
депутат районної ради
