Сьогодні, 15 січня, Кропивницький – у скорботі: громада провела в останню путь захисника України — старшого сержанта Віталія Пятова, який віддав своє життя за свободу і незалежність нашої держави.
Про це повідомляє пресслужба міської ради, інформує Златопіль.
Церемонія прощання із захисником розпочалась у середмісті, де на хвилину мовчання зупинився траурний кортеж. А на Алеї Слави Далекосхідного кладовища в останню путь військовослужбовця проводжали рідні, побратими, представники влади та громада.
Віталій Пятов народився 25 липня 1975 року в Кропивницькому. Тут пройшли його дитинство й юність, тут формувався його характер — щирий, працьовитий, відкритий до людей. Закінчив Віталій загальноосвітню школу №26, після чого здобув робітничу професію в професійно-технічному училищі №2, де навчався на автослюсаря.
У 1994–1995 роках пройшов строкову військову службу. Своє трудове життя Віталій Пятов присвятив будівельній сфері — працював на відповідальних об’єктах, зокрема брав участь у будівництві мостів. До початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України працював у Києві, де його знали як сумлінного та відповідального фахівця.
Із першого дня повномасштабної війни, 24 лютого 2022 року, Віталій Пятов добровільно став на захист Батьківщини. Не вагаючись, він обрав шлях воїна, аби боронити рідну землю, свою родину та майбутнє країни.
Служив командиром відділення управління зенітно-ракетної батареї. У складі підрозділу брав участь у визволенні міста-героя Херсон, стояв на захисті Сумщини та Чернігівщини. Був прикладом витримки та надійності. Мав статус ветерана війни, учасника бойових дій.
Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Комар Донецької області 31 травня 2025 року з Віталієм Пятовим було втрачено зв’язок. З цього часу він вважався зниклим безвісти. Протягом семи місяців рідні та близькі жили надією, шукали будь-яку інформацію про його долю, не припиняючи вірити у можливе повернення. На жаль, у січні 2026 року результати ДНК-експертизи підтвердили загибель старшого сержанта Віталія Пятова. Йому було 49 років…
Справжній воїн, вірний товариш і побратим, людина з великим серцем. Віталій Пятов був життєрадісним, щирим, умів підтримати словом і конкретною справою. Він легко знаходив спільну мову з людьми, мав багато друзів, завжди був душею компанії. Та понад усе Віталій любив свою родину, для якої був надійною опорою, захистом і гордістю.
У глибокій скорботі залишилися мама захисника, дружина, двоє неповнолітніх синів, брат, друзі, близькі, всі хто знав і поважав Віталія Олександровича.
