Сьогодні, 30 червня, містяни провели в останню путь Героїв, які стояли на захисті свободи і незалежності рідної землі – молодшого сержанта Андрія Фришка і матроса Олександра Ходаковського.
Про це повідомляє міська рада, інформує Златопіль.
Страшна війна продовжує без жалю забирати найкращих синів і доньок, викарбовуючи їхні імена у наших серцях і на скрижалях історії України.
Андрій Фришко народився 16 вересня 2000 року в селі Бандурове Олександрівського району Кіровоградської області. Освіту здобув у Красносілківському ліцеї. Згодом продовжив навчання в Комнаніївському коледжі ветеринарної медицини, отримавши спеціальність «Фельдшер».
В серпні 2020 року долучився до лав 3-го окремого полку Сил Спеціальних Операцій імені князя Святослава Хороброго Збройних Сил України, підписавши контракт.
З самого початку повномасштабного вторгнення Андрій Фришко брав участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, в складі підрозділу Сил Спеціальних Операцій. Виконував спеціальні завдання на найгарячіших напрямках бойового зіткнення: Харківської, Луганської та Донецької областях.
За проявлену мужність, стійкість і самовідданість Андрія Фришка нагородили орденом “За мужність” ІІІ ступеня; медаль “За оборону України”; медаль “За поранення”; медаль “За мужність і відвагу”. Мав статус Ветерана війни, учасника бойових дій.
Серце героя зупинилося 21 червня 2026 року під час виконання завдання необхідного для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави, у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Йому назавжди 25 років…
Його земний шлях був коротким, але сповненим гідності, честі та справжньої любові до Батьківщини. Пам’ять про Андрія Фришка житиме в серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто його знав. Він назавжди залишиться прикладом мужності, незламності та самопожертви.
У глибокій скорботі залишилися: дружина, мама, сестри, брат.
Олександр Ходаковський народився 10 лютого 1984 року в місті Каховка Херсонської області. Закінчив Каховську загальноосвітню школу. Згодом здобув професію зварювальника.
Коли велика війна прийшла на українську землю, Олександр насамперед урятував найдорожче — вивіз свою родину з окупації до Кропивницького. Переконавшись, що близькі в безпеці, він став на захист України, вступив до лав Збройних Сил України. Пройшовши відповідне навчання був зарахований на посаду механіка-водія, військової частини А4765.
Серце воїна зупинилося 26 листопада 2023 року в районі населеного пункту Кринки Херсонської області. Саме з того часу Олександр Ходаковський вважався безвісти зниклим. Довгий час рідні жили в невідомості, з надією чекали будь-якої звістки, вірили у його повернення та не втрачали надії. Цей період став важким випробуванням для родини. Збіг ДНК підтвердив загибель воїна.
Йому було 39 років…
Олександр Ходаковський був людиною великого серця — добрим, щедрим, працьовитим і щирим. Для своєї родини він був люблячим чоловіком, ніжним і турботливим батьком, який понад усе цінував щастя своїх близьких. Він умів підтримати, допомогти, розділити і радість, і труднощі. Саме таким — світлим, надійним, сильним і безмежно відданим своїй сім’ї та Україні — він назавжди залишиться у пам’яті всіх
Без рідної людини залишились – дружина, син.
Наші захисники і захисниці – як янголи-охоронці, не вмирають, а повертаються на небо – вони завжди залишаються жити поряд із нами як приклад для наслідування.
