У Музеї мистецтв презентували виставку робіт членкині Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів народного мистецтва Ольги Коломієць «Обличчя незламності».
Про це повідомляє кореспондент сайту Златопіль.
У заповненій залі зібралися родини зображених Героїв, волонтери, художники, митці, громадські діячі.
“Про пані Ольгу зазвичай хочеться говорити як про майстриню, яка пише картини, що, захоплюють душу. І сьогоднішня виставка теж про душу. Про душу сьогодення. Того, що ми переживаємо в такий складний час. Мистецтво – це не лише про красу і творчість. Мистецтво – це про час, про пам’ять, про щит, про зброю, якою ми постійно маємо воювати. Я хочу побажати кожному із нас, щоб ми пам’ятали, ніколи не забували, завжди знали, що ті, хто віддав душу і життя за нашу Україну, мають жити вічно. І лише тоді пам’ять про Україну і українців буде жива, коли ми будемо пам’ятати та вшановувати полеглих”,- звернулася до присутніх координаторка Міжнародного штабу допомоги Українцям Марія Чорна.
На виставку завітав і командир 9-го окремого стрілецького батальону Євгеній Макарунов.
“Дякую вам за цю виставку. Яка вшановує пам’ять тих, хто віддав життя. Хто вірив в те, що ми робимо. У ваших очах я бачу, що вам все це близько і вам це болить. Поки є наша держава, є люди, які розмовляють українською, поки наші діти живуть під українським небом, те що ми робимо, це недарма. На жаль, у боротьбі за Україну ми несемо втрати. Зараз такі умови, в яких нам доводиться відстоювати наше право бути українцями. І в очах зображених на портретах воїнів сяє сяйво, те сяйво, яке треба нести нам, як би важко не було”, – зазначив у своєму слові командир.
Мами загиблих захисників подякували художниці, яка змогла точно передати на портретах характер їхніх рідних героїв.
Зі словами вдячності пані Ользі та подарунками гільз для музею звернулася мати полеглого пілота Владислава Савєльєва, – Яна Сосуліна
“Хочу подякувати вам за такий портрет. Оця хитринка в очах – це просто ідеально. Ви його оживили, і не тільки мого сина, а й всіх цих хлопців. Я дуже вдячна, що ви надаєте змогу пам’ятати, продовжувати пам’ять про загиблих. Це дуже потрібно для нашої молоді, щоб вони пам’ятали і знали, завдяки кому вони живуть і як важко здобувається воля. Ці хлопці, дівчата віддали свої життя заради нашої перемоги. І я дуже вдячна вам за цю експозицію”,- говорить мама захисника.
Під кінець заходу Ольга Коломієць звернулася до присутність з теплими словами.
“Мені сказали, що мої портрети — це не зображення загиблих захисників, а портрети живих, тих, у кому продовжується життя. І я хочу, щоб душа жила вічно. Тому я буду продовжувати малювати, і ця виставка — не остання. Після її завершення я подарую ці портрети, як і обіцяла. А якщо буде ваша ласка оголосять нову виставку, я буду дуже вдячна, якщо ви принесете портрети своїх захисників, і ми знову зустрінемося. Я щиро дякую всім, хто сьогодні прийшов”, – говорить художниця.
Перелік робіт довгий і хочеться згадати та вшанувати кожного, хто зображений поіменно:
Віктор Бойко (1978-2014), Денис Бойченко (1985-2022), Віталій Булгаз (2000-2022), Ігор Владов (1982-2016), Сергій Довгенко (1999-2023), Сергій Заболотнєв (1993-2022), Сергій Коновалов (1964-2017), Віктор Нестеренко (1983-2022), Дмитро Кожокарь (1993-2022), Сергій Колесник (1992-2016), Євгеній Косов (1998-2022), Сергій Кощавський (1995-2023), Василь Новак (1985-2014), Олександр Носач (1974-2023), Юрій Олефіренко (1965-2015), Олексій Пашкевич (1983-2023), Олександр Румянцев (1977-2022), Сергій Сердюк (1980-2022), Сергій Сєнчев (1973-2014), Сухін Віктор (1979-2018), Павло Тіхонов (1975-2019), Андрій Чухряєв (1986-2022), Олександр Шаповалов (1992-2022), Микола Шевченко (1990-2023), Юрій Талдикін (1984-2023), Володимир Шунько (1969-2022), Ярема Віталій (1977-2016), Володимир Степанок (1968-2015), Олег Микитенко(1974-2022), Олександр Сабада (1979-2014), Владислав Савєльєв (1996-2023), Євгеній Осієвський (1993-2023), Дмитро Кондратенко(1986-2022), Олексій Глобенко (1988-2014).
«Обличчя незламності» не просто виставка портретів – це галерея реальних людських історій у яких віддзеркалюється біль, відвага й любов до України. Це спосіб формування героїчного образу мовою мистецтва. У кожному погляді – історія боротьби, у кожній посмішці – промінь віри та надіїна краще майбутнє. Обличчя героїв-захисників – це символи нашої нескореності й пам’яті.
