Сьогоднi, 19 грудня, на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхiдного кладовища кропивничани провели в захисникiв, якi вiддали життя, захищаючи Україну вiд росiйських агресорiв.
Про це повiдомляє мiська рада, iнформує Златопiль.
Солдати Василь Кротов та Антон Саламаха залишилися вiрними присязi народу України до останнiх хвилин життя.
Василь Кротов народився 22 жовтня 1986 року в селi Бережинка Кропивницького району Кiровоградської областi. Навчався у мiсцевiй загальноосвiтнiй школi. Закiнчив професiйно-технiчне училище № 8, тепер – Кропивницький професiйний лiцей, за будiвельною спецiальнiстю. По закiнченню навчання працював за фахом.
У липнi 2024 року Василь Кротов добровольцем приєднався до лав Збройних Сил України та став на захист рiдної землi у складi 57-мої окремої мотопiхотної бригади iменi кошового отамана Костя Гордiєнка. Служив на посадi головного сержанта мотопiхотного спецiалiзованого взводу.
Виконував бойовi завдання iз забезпечення оборони України, воював на одному з найгарячiших напрямкiв – мiстi Вовчанськ Харкiвської областi. Був неодноразово поранений, але, як справжнiй воїн, пiсля лiкування та реабiлiтацiї, знов повертався до пiдроздiлу, до своїх побратимiв.
2 листопада 2024 року, виконуючи бойове завдання, Василь Кротов отримав тяжке поранення. Лiкарi боролися за його життя. Але, на жаль, 13 грудня 2024 року серце вiдважного воїна зупинилося. Йому було 38 рокiв…
Вiн мав непохитну волю та велике серце, був щирим другом i побратимом, вiдкритою, небайдужою людиною та понад усе любив свою родину. Був для неї опорою i пiдтримкою, робив все можливе щоб рiднi були щасливими. Вiн був люблячим сином, турботливим братом та найкращим чоловiком i батьком.
Без рiдної людини залишились мама захисника, дружина, донька та двi сестри.
Антон Саламаха народився 22 серпня 2003 року у селищi Горностаївка Херсонської областi. Все своє життя Антон жив у Кропивницькому.
Навчався у Лелекiвськiй гiмназiї, старшi класи закiнчив у лiцеї «Лiнгвiстичний». Був дуже кмiтливим та розумним хлопчиною. Гарно навчався, захоплювався сучасною музикою, грою на музичних iнструментах, любив спорт, займався футболом.
Тренувався в спортивному клубi «Борець». Мав значнi спортивнi досягнення з бразильського джиу-джитсу – тричi ставав чемпiоном України серед юнiорiв.
У 2021 роцi Антон був призваний на вiйськову строкову службу. Вiн був справжнiм патрiотом своєї країни.
У листопадi 2023 року став на захист Батькiвщини в лавах Збройних Сил України за контрактом.
Воював на посадi головного гранатометника механiзованого вiддiлення. Нищив росiйських агресорiв на найгарячiших напрямках бойового зiткнення.
Серце воїна, солдата Антона Саламахи зупинилося 7 грудня 2024 року у мiстi Вовчанськ Харкiвської областi. Йому був лише 21 рiк…
Спокiйний, врiвноважений, порядний, надiйний друг i побратим. Вiн завжди допомагав тим, хто цього потребував, заохочував всiх займатися спортом, був прикладом для багатьох.
У невимовнiй скорботi залишились мама, тато та молодший брат захисника.
Схилимо голови i вшануймо пам’ять наших героїв-захисникiв хвилиною мовчання. Вiчна i свiтла пам’ять їм!
